НАУКОВО-ДОСЛІДНІ РОБОТИ

Наукова діяльність є невід’ємною складовою роботи науково-педагогічних працівників і підготовки здобувачів вищої освіти.

Кваліфікаційні вимоги до викладачів закладів вищої освіти передбачають періодичне оцінювання їх професійних досягнень, основу яких формують здобутки, отримані за результатами виконання ними різних видів наукової та науково-дослідної діяльності.
Для студентів участь у науковій діяльності є можливістю розширити свій світогляд, продемонструвати набуті дослідницькі та аналітичні компетенції, отримати апробацію й визнання власних розробок, пропозицій і досягнень як в науковій спільноті, так і серед потенційних роботодавців.

Науково-дослідна частина (скорочено – НДЧ) є централізованим структурним підрозділом Університету банківської справи із забезпечення наукової, науково-дослідної та інноваційної діяльності.

Університет банківської справи надає платні послуги у сфері наукової та науково-технічної діяльності з:

  • проведення науково-дослідних робіт;
    проведення досліджень щодо розвитку окремих галузей економіки;
    проведення наукової, науково-технічної, інших видів експертиз в установленому законодавством порядку;
  • проведення консультацій з питань наукових досліджень (у тому числі дисертаційних), їх організації та наукового обслуговування;
  • інформаційно-аналітичного забезпечення наукової діяльності;
    впровадження результатів наукових досліджень;
  • забезпечення доступу до локальних і корпоративних комп’ютерних мереж, Інтернету, автоматизованих баз даних та пошукових систем через сегменти локальних і корпоративних мереж;
  • розроблення науково-технічної документації;
  • організації та проведення наукових заходів (форумів, симпозіумів, семінарів, конференцій тощо);
  • надання дозволів на використання об’єктів права інтелектуальної власності.

Університет банківської справи допоможе:

  • знайти найкращі шляхи вирішення існуючих проблем у сфері фінансово-господарської діяльності та соціально-економічного розвитку;
  • розробити дієві механізми, прикладні рішення, методи, моделі та методики для досягнення необхідних результатів;
  • правильно визначити конкуренті переваги і можливості, виявити загрози та ризики, діагностувати наявні проблеми;
  • визначити стан та тенденції розвитку бізнес-середовища;
  • провести соціологічні дослідження з вивчення думок цільової аудиторії за широким колом питань, що визначають шляхи розвитку діяльності компаній, підприємств тощо.

Найважливіші наукові результати, отримані під час виконання фундаментальних та прикладних досліджень :

2020 рік

Обсяг фінансування: 100,0 тис. грн.; замовник – ТОВ «Квадра Асістанс», період виконання – 2019-2020 рр.

Одержаний науковий результат: обґрунтування теоретико-методологічних засад і розробка практичних рекомендацій щодо модернізації державної фінансової політики України для стимулювання соціально-економічного розвитку.

Новизна та науковий рівень: розроблена цілісна концепція модернізації державної фінансової політики в умовах глобалізації. Визначено сутність, зміст та основні концепцій державної фінансової політики та її впливу на фінансово-економічний розвиток. Систематизовано основні елементи державної фінансової політики та їх взаємодії. Визначено проблеми, перспективи і напрями модернізації державної фінансової політики для стимулювання соціально-економічного розвитку. Проаналізовано актуальні виклики соціально-економічного розвитку в умовах економічних криз та глобалізації. Розробка науково-методичних підходів до визначення рівня ефективності реалізації державної фінансової політики у сфері стимулювання соціально-економічного розвитку. Розробка рекомендацій щодо удосконалення механізму реалізації державної фінансової політики в Україні для стимулювання соціально-економічного розвитку.

Практичне застосування: Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність ТОВ «Квадра Асістанс».

Обсяг фінансування: 50 тис. грн.; замовник – ТОВ «Айкю Холдинг», період виконання – 2019-2020 рр.

Одержаний науковий результат: визначено сучасні тенденції, переваги та ризики процесів цифровізації економіки та інноваційного розвитку соціальної відповідальності в Україні, спираючись на теоретичні підвалини формування постіндустріального суспільства та узагальнення досвіду розвинутих країн стосовно впровадження цифрових технологій на мікро- і макрорівнях.

Новизна та науковий рівень: досліджено теорію постіндустріального суспільства та охарактеризувати сучасні постіндустріальні реалії; визначено об’єктні основи, сутнісні характеристики та категоріальні особливості цифрової економіки і обґрунтовано концептуальні підходи до побудови цифрової економіки за досвідом розвинутих країн світу. Досліджено феномен криптовалюти як радикальної фінансової інновації цифрової економіки. Визначені проблеми і перспективи цифрових трансформацій реального сектору економіки. Удосконалено методичні підходи з оцінки ступеня впливу глобалізації на розвиток цифрової економіки та постіндустріального суспільства. Набули подальшого розвитку наукові підходи щодо змісту та особливостей розвитку соціальної відповідальності в сучасних умовах розвитку суспільства. Удосконалено об’єктні основи, сутнісні характеристики та категоріальні особливості соціальної відповідальності. Розвинуто концептуальні підходи до інтеграції соціальної відповідальності у вітчизняну систему господарювання за досвідом розвинутих країн світу. Удосконалено наукові підходи до вивчення особливостей соціальних потреб людей різних вікових категорій. Розроблено механізм соціальної відповідальності в системі соціального забезпечення в Україні.

Практичне застосування: Результати дослідження опубліковано у 2 колективних монографіях. Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність ТОВ «Айкю Холдинг».

Обсяг фінансування: 150,0 тис. грн. згідно з договором від 08.04.2020; замовник – ТОВ «БІ-ІТ», період виконання – 2020 р.

Одержаний науковий результат: mini-MBA програма «Цифрові фінанси 4.0 (для бізнес-шкіл).

Практичне застосування: Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність Бізнес-школи «Університету банківської справи». Отримано авторські права на літературний письмовий твір «Цифрові фінанси 4.0 (для бізнес-шкіл) : mini-MBA програма» (рішення про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір № 5793 від 04.09.2020 р.). Організовано і проведено 2 наукових круглих столів із експертами фінтеху в рамках реалізації програми «Цифрові фінанси 4.0».

2019 рік

Обсяг фінансування: 1461,1 тис. грн., період виконання – 2019 р.

Одержаний науковий результат: обґрунтовано механізми та інструменти регулювання структурних і функціональних трансформаційних процесів у фінансовому секторі в цілому та для його складових на засадах системної синергії; розвинуто систему інструментів реалізації методу інституціонального регулювання збалансованості фінансових ресурсів держави в умовах трансформації фінансового сектору країни; адаптовано методологічні положення теорії ігор для моделювання реакції учасників фінансового ринку в разі застосування окремих інструментів інституціонального регулювання збалансованості фінансових ресурсів держави; розроблено рекомендації щодо формування національної моделі розбудови фінансового сектору економіки України на середньо- і довгострокову перспективи; розроблено пропозиції щодо удосконалення нормативно-правого забезпечення питань розвитку і функціонування фінансового сектору.

Новизна і науковий рівень: наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні наукової проблеми розроблення та наукового обґрунтування синергетичної концепції трансформації фінансового сектору економіки країни в умовах розвитку глобального інформаційного постіндустріального суспільства. Найбільш вагомі наукові результати: 1) вперше визначено систему регулювання структурних і функціональних трансформаційних процесів у ФС національної економіки як систему прийняття нормативно-правових, економічних, фінансових, організаційно-методичних, інформаційно-аналітичних, кадрових, технологічних, безпекових рішень щодо напрямів наявних і потенційно можливих трансформацій на основі координації зусиль суб’єктів ФС, регуляторів і МФО та заходів з регулювання різних сегментів ФС/фінансових ринків/ФІ із застосуванням законів і підзаконних актів, стандартів, норм і нормативів,  регуляторних правил, моделей, методів, важелів, ринкових і адміністративних інструментів;; 2) розвинуто підходи до трактування поняття «регулювання» шляхом побудови комплексного бачення його змісту на основі інтегративного підходу (як цілісного явища, що поєднує упорядкування, процес/форму цілеспрямований вплив, напрям розвитку, спосіб/механізм, функцію управління, скерованого на досягнення заданого кінцевого стану), що дозволяє обґрунтувати головні напрями дослідження регулювання структурних і функціональних трансформаційних процесів у фінансовому секторі країни; 3) удосконалено трактування сутності механізмів регулювання структурних і функціональних трансформаційних процесів у ФС унаслідок використання, поряд із загальновизнаними, таких їх елементів, як: сукупність моделей, що застосовуються і дотримуються законодавцями, урядами і державними регуляторами та саморегулівними організаціями на банківському, страховому, фондовому й інших сегментах ФС для стабільного функціонування ФС і ФІ; 4) удосконалено класифікацію різновидів регулювання функціональних і структурних трансформаційних процесів у ФС завдяки використанню таких нових класифікаційних ознак, як: тип ФІ, специфіка, спрямованість, модель, перебіг, зумовленість, цілісність, оригінальність, рівень адаптованості, сприйняття; 5) розвинуто обґрунтування принципів регулювання структурних і функціональних трансформаційних процесів у ФС з огляду на доповнення їх переліку принципами передбачуваності регуляторних заходів; невідворотності покарання за порушення; цілісності; системності; логічності; правової визначеності; неприпустимості запровадження регулятивних змін, що погіршують умови ведення бізнесу у ФС загалом, його сегментах і ФІ, та довільного обмеження прав споживачів фінансових продуктів/послуг; вибірковості регулювання; ризик-орієнтованості; координації і консолідації; релевантності регулювання;; 6) удосконалено підходи до класифікації різновидів механізму регулювання структурних і функціональних трансформаційних процесів у ФС за допомогою введення таких нових класифікаційних ознак, як: системна організація, вплив, спрямованість, універсальність, важливість, нарізність, традиційність, стійкість, дія, кількість рівнів, адекватність, передбачуваність, характер ефективності; 7) вперше запропоновано теоретичне обґрунтування інструментів регулювання структурних і функціональних трансформаційних процесів у ФС, яким визначено відповідність пріоритетів структурних і функціональних трансформаційних процесів у ФС та інструментів їх регулювання у розрізі неокласичних економічних теорій (теорії розміщення господарської діяльності, кумулятивних теорій економічного зростання, теорії кластерів, теорії дифузії інновацій, теорії «полюсів зростання», теорії соціального капіталу, теорії синергетичного розвитку інвестиційних процесів, теорії циклічного розвитку, теорії регуляцій, теорії соціального контракту); 8) удосконалено підходи до класифікації інструментів регулювання структурних і функціональних трансформаційних процесів у ФС з огляду на застосування таких нових класифікаційних ознак, як цілі і інтереси суб’єктів ФС, характер впливу, змінність, значущість, апробація, новизна, забезпечення конкурентоспроможності, динамічність, факт застосування; 9) удосконалено підходи до трактування змісту фінансового потенціалу розвитку, який запропоновано розглядати у трьох аспектах (як сукупність економічних відносин, пов’язаних із забезпеченням реалізації інноваційних фінансово-економічних проектів, інструментів, заходів, що визначають  процес  суспільного  розвитку; як  складову  фінансового механізму, пов’язану із регулюванням, стимулюванням та забезпеченням економічного  розвитку як  економічних суб’єктів, галузей, так і країни загалом; як структуровану систему, що формує, забезпечує та визначає взаємозалежність, взаємообумовленість, причинно-наслідкові взаємозв’язки між елементами, рівнями, факторами, критеріями, методами, інструментами та іншими її параметрами), що забезпечує можливість формування специфічних механізмів і інструментів його регулювання з урахуванням особливостей такого потенціала, які виявляються у його ролі в реалізації структурних та функціональних трансформаційних процесів у ФС під впливом державного регулювання, саморегулювання та взаємодії держави і бізнесу у формі державно-приватного партнерства; 10) удосконалено наукові підходи до аналізу регуляторного впливу на структурні і функціональні трансформаційні процеси у ФС як основного інструменту реформування регуляторної політики в частині систематизації складових такого аналізу (а саме: аналіз необхідності регулятивного впливу на трансформаційні процеси у ФС, його «життєвого циклу»; аналіз відповідності регуляторних актів щодо трансформаційних процесів у ФС державній регуляторній політиці; аналіз впливу регуляторних заходів на ринкове середовище, забезпечення інтересів держави/господарюючих суб’єктів/населення і прав споживачів фінансових послуг; аналіз впливу регуляторних заходів на ступінь соціальної відповідальності ФІ; аналіз впливу регуляторних заходів на ступінь трансформаційної інституціональності ФС; 6) аналіз впливу  регуляторних заходів на наявність/відсутність інституціональних аномалій; аналіз ступеня передавання функції державного регулювання саморегулівним організаціям унаслідок трансформаційних процесів у ФС; аналіз впливу регуляторних заходів на прискорення/уповільнення руху капіталів; аналіз впливу регуляторних заходів на зміну структури вкладників/позичальників/кредиторів/депозитних організацій; аналіз впливу регуляторних заходів на зниження порушень суб’єктами ФС у розкритті інформації про себе і публікації звітів для  акціонерів, на кількість анульованих ліцензій і атестацій керівників ФІ, обсяги штрафів найбільших ФІ, масштаб боротьби з з фіктивними ФІ, що займаються фінансовим шахрайством і  відмиванням грошей; аналіз впливу регуляторних заходів на ступінь державного регулювання і обсяг трансакційних витрат ФІ і витрат самих регуляторів; аналіз впливу  регуляторних заходів на швидкість сприйняття ФІ нових фінансових й інформаційних технологій; аналіз впливу регуляторних заходів на стан фінансової безпеки ФІ і сегментів ФС), а також – визначення методологічних особливостей і критеріїв аналізу за відповідними напрямами; 11) удосконалено методичні підходи до визначення системно важливих банків на основі поєднання підходів індикаторного методу та методу оцінювання внесків банків до сукупного системного ризику на базі Z-індексу, що дозволяє комплексно оцінити системну значущість банку з урахуванням оцінки його фінансової стійкості у поєднанні з іншими індикаторами для вимірювання здатності банку виконувати свої зобов’язання та базується на принципах врахування міжнародного досвіду, відповідності внутрішнім особливостям та прозорості; 12) удосконалено методичні підходи до комплексного оцінювання рівня розвитку кредитних спілок в частині наукового обґрунтування системи статистичні та фінансові показники, які дозволяють ефективно відстежувати результати їх діяльності у розрізі груп показників соціальної і економічної ефективності, а також розрахунку на їх основі інтегрального показника, що характеризує ефективність діяльності кредитних спілок у регіоні, який може бути використаний пайовиками при експрес-аналізі ефективності діяльності кредитних спілок регіону для обґрунтування власних фінансових рішень; 13) розроблено методичний підхід до прогнозування сценарію розвитку кредитних спілок на основі використання матричного методу, який визначає характерні особливості реалізації чотирьох сценаріїв розвитку кредитної спілки (критичний, сталий, раціональний, системний) у розрізі комплексу характеристик (темп розвитку за заданим сценарієм, рівень контролю клієнтів кредитної спілки за її діяльністю, рівень транспарентності для споживачів, рівень фінансової стійкості, рівень професіоналізму співробітників та ефективності організаційної структури кредитної спілки, рівень корпоративної культури, рівень набуття сталості бренду, формат точок обслуговування, фаза розвитку та прогнозні очікування, вихідні дані по видаткам для переходу на інший сценарій розвитку, відсоток формування проблемної заборгованості, формування показників буферних зон, ознаки, характерні для відповідного сценарію розвитку, частка на ринку, переваги та загрози для клієнтів, які притаманні сценарію розвитку, ієрархія переходу до іншого сценарію розвитку та варіанти удосконалення розвитку) і дозволяє ідентифікувати потенційні можливості розвитку кредитної спілки; 14) набуло подальшого розвитку застосування теорії ігор з метою обґрунтування інвестиційних рішень на фінансовому ринку, що дозволяє формувати стратегію інвестиційної поведінки з урахуванням впливів трансформаційних процесів у ФС, спрямованої на лібералізацію і розвиток ринку цінних паперів; 15) вперше розроблена контент-модель державної фінансової політики сталого розвитку, яка забезпечує характеристику типів державної фінансової політики сталого розвитку (економікоцентричний, екологоцентричний, соціоцентричний та комплексний) у розрізі базових ознак – курс державної фінансової політики, часовий горизонт реалізації політики, концептуальний підхід до змісту сталого розвитку, цілі сталого розвитку, концепція розвитку економіки та суспільства, період поширення концепції, міжнародне інституційне забезпечення концепції, якими регламентовано загальні засади провадження відповідної політики, базові положення концепції та пріоритетні принципи державної фінансової політики; 16) вперше запропоновано методичний підхід до оцінки рівня організаційно-функціональної трансформації банківського сектору на основі введення узагальненого індикативного показника, який базується на п’яти кількісних показниках, зважених на відповідні коефіцієнти вагомості. Такими показниками є: абсолютна зміна кількості діючих банків порівняно з попереднім роком; відношення банківських кредитів до ВВП у поточному році; відносна зміна обсягів залучених банками депозитів порівняно з попереднім роком; відношення власного капіталу банківського сектору до ВВП у поточному році; обсяг фінансового результату банківського сектору. Реалізація запропонованого підходу дає можливість регулятору визначити трансформаційний стан банківського сектору, за якого доцільно запроваджувати заходи з раннього реагування та формувати стратегію подальших дій на відповідний період; 17) набули подальшого розвитку пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази України в частині уточнення понятійного апарату з метою його наближення до нормативно-правової бази Європейського Союзу і забезпечення термінологічного узгодження між різними законодавчими актами, що регламентують діяльність кредитних установ в Україні, а саме усунення правової колізії особливого режиму регулювання банківських послуг як окремого різновиду фінансових та відповідної зміни моделі системи регулювання та нагляду за діяльністю кредитних установ на ринку фінансових послуг загалом; 18) удосконалено науково-методичні підходи щодо забезпечення ризик-орієнтованого регулювання діяльності спеціалізованих кредитних установ в частині розподілу спеціалізованих кредитних установ відповідно до змісту їх основної діяльності на три групи (типи А (кредитні спілки), Б (лізингові установи, ломбарди) та В (фінансові і факторингові компанії)), що дозволяє підвищити ефективність регулювання і нагляду за діяльністю кредитних установ за рахунок врахування сутнісних характеристик їх діяльності, 19) удосконалена система індикативного регулювання діяльності спеціалізованих кредитних установ шляхом запровадження стандартного та поглибленого режимів його застосування, які базуються на уніфікованих відповідно до змісту основної діяльності (за типами) кредитних установ процедурах та індикаторах (основних – регулятивний капітал, коефіцієнт левереджу, ліквідність та рівень рентабельності і додаткових – індикаторів потенційних ризиків різних типів кредитних установ), що дозволяє покращити регулювання і нагляд за діяльністю кредитних установ за рахунок застосування ризик-орієнтованого підходу, який враховує як загальні ризики діяльності фінансово-кредитних установ, так і специфічні ризики, притаманні окремим різновидам фінансових послуг і фінансово-кредитної діяльності; 20) розвинуто підходи до визначення структури регуляторного капіталу спеціалізованих кредитних установ в частині уточнення його складу і структури для різних типів таких установ відповідно до змісту їх основної діяльності; 21) вперше запропоновано систему індикаторів з оцінювання потенційних ризиків різних типів кредитних установ відповідно до змісту їх основної діяльності, яка: а) передбачає формування груп індикаторів з урахуванням складу ризиків, які притаманні спеціалізованим кредитним установам певного типу; б) запровадження нормативів регуляторного капіталу для спеціалізованих кредитних установ, диференційованого за їх типами з урахуванням кредитного ризику, притаманного основній діяльності таких установ; в) відображає об’єктне спрямування нормативів ліквідності спеціалізованих кредитних установ; г) містить індикатори обмеження специфічних ризиків за операціями з фінансовими активами у розрізі ключових сфер виникнення суттєвих ризиків спеціалізованих кредитних установ з позиції їх фінансової стабільності (у сфері залучення депозитних ресурсів; обслуговуванні великих клієнтів, у тому числі пов’язаних осіб). Застосування сукупності наведених індикаторів сприятиме збалансованому розвитку спеціалізованих кредитних установ у частині взаємопов’язаного нарощування ризикових операцій та регулятивного капіталу; 22) набули подальшого розвитку пропозиції щодо удосконалення інституційної структури вітчизняної системи забезпечення фінансової стабільності кредитних спілок на засадах саморегулювання, а саме запропоновано: а) підходи щодо регламентування діяльності представницького і виконавчого інститутів у її складі; б) характеристику основних  параметрів й елементів механізмів підтримки ліквідності кредитних спілок і компенсації вкладів членів кредитних спілок. Їх комплексна реалізація дозволяє підвищити ефективність функціонування організаційно-економічного механізму підтримки ліквідності та платоспроможності кредитних спілок; 23) удосконалено модель нормативно-правового регулювання ФС, яка базується на стратегії його реформування та варіанті діяльності двох окремих органів регулювання та нагляду – служби фінансового нагляду та регулятора фінансового ринку, що дасть змогу запровадити консолідований нагляду за фінансово-кредитними установами та виробити уніфіковану систему їх регулювання; 24) дістало подальшого розвитку тлумачення саморегулювання у ФС завдяки його розгляду не лише з погляду саморегулювання фінансових ринків, а й регулювання з боку саморегулівних професійних організацій банкірів, страховиків, професійних учасників фондового ринку, а також інших фінансових посередників; 25) визначення шляхів удосконалення регулювання структурних і функціональних трансформацій ФС шляхом включення до них: оптимізації регуляторного навантаження на учасників фінансових ринків відповідно до результатів їх функціонування; оптимізації витрат, зумовлених регулюванням; стимулювання добросовісної поведінки ФІ за забезпечення дотримання принципу невідворотності відповідальності за правопорушення; укладання угоди  ФІ з регулятором для протидії  недобросовісним практикам поведінки на фінансових ринках; комплексне регулювання найзначущих у соціальному плані фінансових послуг; впровадження датацентричного підходу до взаємодії регулятора з піднаглядними ФІ в сфері отримання звітних даних; 26) дістали подальшого розвитку обґрунтування необхідності розробки і впровадження, поряд з загальновідомими механізмами регулювання структурних і функціональних трансформацій у ФС, механізмів: а) що синтезують регулювання впровадження фінансових інновацій загалом та їх окремих різновидів, зокрема, за видами діяльності (структурної трансформації): нових продуктів, послуг і фінансових процесів (біржові індексні фонди, електронний облік цінних паперів, новий тип електронного обміну цінними паперами, впровадження Інтернет-банків); інновацій у цінних паперах; інноваційних корпоративних фінансових рішень; інструментів для розширення фінансових ринків; інструментів управління ризиками; арбітражних інструментів і процесів; б) регулювання функціональних трансформацій за виконуваними інноваціями функціями: оборонною (як відповідь ФІ на надмірне регулювання); агресивного розвитку (створення і впровадження ФІ нових фінансових продуктів, що успішно просуватимуться і реалізовуватимуться); оперативного реагування (розробка ФІ нового інструменту для обслуговування/ зміни клієнтських портфелів); захисною (застосування ФІ нових методів/ інструментів за обмеження портфеля засновників); узгодження інтересів економічних агентів; 27) розвинуто підходи до оцінки регуляторного впливу на структурні і функціональні трансформаційні процеси у ФС завдяки виокремленню аналізів: необхідності регулятивного впливу на трансформаційні процеси у ФС, його «життєвого циклу»; відповідності регуляторних актів щодо трансформаційних процесів у ФС державній регуляторній політиці; впливу регуляторних заходів на ринкове середовище, забезпечення інтересів держави/господарюючих суб’єктів/населення і прав споживачів фінансових послуг і на ступінь соціальної відповідальності ФІ й трансформаційної інституційності ФС; на наявність/відсутність інституціональних аномалій; ступеня передавання функції державного регулювання саморегулівним організаціям унаслідок трансформаційних процесів у ФС; впливу регуляторних заходів на прискорення/уповільнення руху капіталів; зниження/підвищення ліквідності фінансових активів; запобігання банкрутству ФІ, падінню  фінринків/довіри споживачів фінпослуг та трансформації кризових явищ на інші сектори  економіки; зміну структури вкладників/позичальників/ кредиторів/депозитних організацій;  страховиків/перестраховиків/ страхувальників; професійних учасників/учасниників фондового ринку; НПФ та їх учасників; лізингодавців/лізингоодержувачів; швидкість сприйняття ФІ нових фінансових й інформаційних технологій; стан фінансової безпеки ФІ і сегментів ФС; 28)  розвинуто проектний підхід щодо розробки стратегії реформування фінансового сектору на основі визначення чітких цілей, системи програмних вимог, проектів програми, декомпозиції в їх межах переліку заходів, визначення генералізованого переліку програмних ризиків, розрахунку ключових показників виконання запланованих заходів, їх якості та ефекту впливу, оцінки етапів розвитку ринку згідно з процедурами FTSE Russell та окреслення сценаріїв реформування. Таке застосування проектного підходу, на відміну від існуючого в програмі комплексного розвитку фінансового сектору України, дозволить систематизувати необхідні проектні заходи за чіткими критеріями, уникнути їх дублювання, забезпечити координацію виконання і цільове спрямування дій, а також ефективний контроль щодо реалізації стратегії реформування фінансового сектору країни.

Результати 3 етапу дослідження опубліковано у 7 монографіях, 25 статтях, у т. ч. 10 – у наукових виданнях, включених до Scopus, Web of Science, 11 – у виданнях. включених до інших міжнародних науко метричних баз даних, 4 – у фахових наукових виданнях, а також 23 тезах доповідей у збірниках матеріалів наукових та науково-практичних конференцій, а також впроваджені у навчальному процесі ДВНЗ «Університет банківської справи» при викладанні дисципліни ««Трансформаційні процеси у фінансовому секторі національної економіки» (акт від 19.12.2019). За результатами участі в НДР захищено 3 дисертації на здобуття наукового ступеня доктора та 5 – кандидата економічних наук.

 

Обсяг фінансування: 293,8 тис. грн., період виконання – 2019 р.

Одержаний науковий результат: окреслено сучасне організаційно-економічне забезпечення фінансової стабільності банківської системи; охарактеризовано методологічний базис організації та функціонування механізму банківського нагляду, а також принципи та методи забезпечення фінансової стабільності розвитку фондового ринку; проведено моніторинг і інтерпретовано рівень фінансової стабільності банківської системи України з урахуванням відповідних індикаторів; наведено методологію визначення оптимальних фінансових показників діяльності економічних агентів та методичний підхід до визначення кризових ознак у розвитку економічного агента; розроблено методику контролю динаміки фінансових потоків економічних агентів для стратегічної діагностики стабільності; запропоновано рекомендації щодо вдосконалення системи забезпечення фінансової стабільності в діяльності економічних агентів; окреслено концепцію управління фінансовим розвитком економічних агентів через систему рейтингування, прогнозування та реалізації цільового проекту; розроблено методичний підхід до аналізу фінансової стабільності банківської системи із застосуванням ідеології вейвлетів; розроблено підхід щодо використання функціонального моделювання забезпечення фінансової стабільності банківської системи; удосконалено підхід до адаптації суб’єктів до умов мінливого економічного простору.

За результатами дослідження отримано 2 і подано заявку на отримання 1 авторського свідоцтва, організовано і проведено 2 круглі столи. Результати дослідження опубліковано у 4 монографіях, у т.ч. 3 – міжнародних колективних, 19 статтях, які входять до міжнародних науко метричних баз, з них 7 –  у наукових виданнях, включених до наукометричних баз Scopus, Web of Science, 16 тезах доповідей. За результатами участі в НДР захищено 1 дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора та 1 дисертацію – кандидата економічних наук, 6 магістерських кваліфікаційних робіт.

 

Обсяг фінансування: 15,0 тис. грн. згідно з договором №2/18 від 26.02.2018 (із змінами від 26.04.2019 р.); замовник – ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», період виконання – 2018-2019 рр.

Одержаний науковий результат: розроблення теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо формування комплексної програми виходу Львівського локомотиворемонтного заводу з проблемного фінансово-економічного стану.

Новизна та науковий рівень: удосконалено коефіцієнтний аналіз активів і пасивів суб’єкта господарювання  шляхом використання рейтингового показника. На підставі відібраного складу показників, їх нормативних значень та підібраних вагових коефіцієнтів  продемонстровано схему розрахунку рейтингового показника, що дозволить покращити методику аналізу фінансового стану підприємства. Запропоновано концепцію для оцінки та передбачень можливих негативних змін фінансового стану та проведено діагностику ймовірності банкрутства на основі науково-методичного підходу розробленого засобом інтегрування  -моделей Альтмана, Ліса, Тафлера і Тішоу для підприємства ПрАТ “Львівський локомотиворемонтний завод”. Набули подальшого розвитку науково-методичні підходи щодо управління кризою підприємства на основі розвитку методів передбачення можливих очікувань негативних змін фінансового стану, зокрема, визначення ймовірності банкрутства підприємства засобом інтегрування -моделей. Обґрунтовано доцільність розробки і реалізації антикризової програми на підприємствах з метою попередження виникнення проблем порушення фінансово-економічної рівноваги та подолання кризових явищ як економічного інструменту, використання якого дозволяє сформувати комплекс антикризових заходів з метою виконання конкретних управлінських рішень в залежності від рівня кризи на підприємстві. Удосконалено методичний підхід до вибору типу антикризової програми управління діяльністю підприємств, який, на відміну від існуючих, визначає характер подальшого розвитку підприємства та дозволяє регулювати фінансово-економічні процеси у напрямку зміцнення його економічної стійкості, а також порядок формування та вибору антикризової програми залежно від існуючого рівня кризи. Набули подальшого розвитку науково-практичні підходи щодо покращення фінансового стану підприємств на базі розширення сфери застосування економічних інструментів, а саме: фінансового лізингу, підвищення ефективності управління оборотними активами у розрізі стадій виробничого процесу, пошуку шляхів та резервів зниження собівартості продукції.

Практичне застосування: Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (акт від 19.09.2019 р.), а також  в навчальний процес ЛННІ ДВНЗ «Університету банківської справи». Основні результати роботи над науково-дослідною темою було опубліковано у 4 наукових працях (1 монографія, 3 тезах доповідей)  загальним обсягом 14,5 д.а. Результати дослідження пройшли апробацію й отримали схвальні відгуки на 3 міжнародних науково-практичних конференціях: III Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання розвитку фінансової сфери» (м. Махачкала, 2019 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі” (м. Київ, 2019 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасного бізнесу: обліково-фінансовий та управлінський аспекти» (м. Львів, 2019 р).

Обсяг фінансування: 212,338 тис. грн., у т.ч. на 2019 –6,9 тис. грн. згідно з договором №PUR-KYV-18-0212 від 05.10.2018; замовник – Проект міжнародної допомоги «Трансформація фінансового сектору в Україні (FST)», який виконується в Україні компанією DAI Global, LLC за контрактом USAID № AID-121-BC-17-00001, період виконання – 2018 -2019 рр.

Одержаний науковий результат: оновлені навчальні матеріали (навчальні програми, підручника, робочий зошит та інтерактивний електронний підручник) з курсу «Фінансова грамотність».

Новизна та науковий рівень: удосконалено навчальні матеріали (навчальної програми, підручника, робочого зошита та інтерактивного електронного підручника) з курсу «Фінансова грамотність» з урахуванням змін нормативно-правової бази щодо організації навчання в загальноосвітніх школах відповідно до Концепції «Нової української школи», забезпечення наскрізного послідовного вивчення учнями основ фінансової грамотності, а також зміни механізмів функціонування фінансової системи.

Практичне застосування: за результатами дослідження опубліковано навчальні матеріали “Фінансова грамотність. Фінанси. Що? Чому? Як?” для учнів 10, 11 класів, рекомендовані МОН України. Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність МОН України.

Обсяг фінансування: 25,0 тис. грн. згідно з договором №197 від 16.11.2018., замовник – ФОП Рибалка, період виконання – 2018-2019 рр.

Одержаний науковий результат: обґрунтування теоретико-методологічних засад та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ролі банківської системи у забезпечення фінансової безпеки України.

Новизна та науковий рівень: визначено сутність, складові та базові передумови забезпечення фінансової безпеки України; систематизовано зовнішні та внутрішні чинники забезпечення фінансової безпеки України; визначено роль банківської системи у забезпеченні фінансової безпеки України; розроблено аналітичні індикатори, які дозволяють оцінити  рівень впливу банківської системи на забезпечення фінансової безпеки країни; досліджено зарубіжний досвід щодо ролі банківської системи у забезпеченні фінансової безпеки країни; проаналізовано сучасний стан забезпечення фінансової безпеки України в контексті функціонування банківської системи; виділено ключові проблеми, які мають місце в розвитку банківської системи та її впливові на забезпечення фінансової безпеки України; розроблено рекомендації щодо підвищення ролі банківської системи України у забезпеченні фінансової безпеки держави.

Практичне застосування: за результатами участі в НДР захищено 2 дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора та 4 дисертації – кандидата економічних наук.

Обсяг фінансування: за повний період – 25 тис. грн., згідно з договором №179 від 09.10.2018; замовник – ТОВ «Айкю Холдинг», період виконання 2018 -2019 рр.

Одержаний науковий результат: визначено сучасні тенденції, переваги та ризики інноваційного розвитку соціальної відповідальності в Україні.

Новизна та науковий рівень: Удосконалено об’єктні основи, сутнісні характеристики та категоріальні особливості соціальної відповідальності. Розвинуто концептуальні підходи до інтеграції соціальної відповідальності у вітчизняну систему господарювання за досвідом розвинутих країн світу. Удосконалено наукові підходи до вивчення особливостей соціальних потреб людей різних вікових категорій. Розроблено механізм соціальної відповідальності в системі соціального забезпечення в Україні.

Практичне застосування: Результати дослідження опубліковано у 1 колективній монографії. Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність ТОВ «Айкю Холдинг».

Обсяг фінансування: 10,0 тис. грн. згідно з договором №10/2019-40 від 03.06.2019; замовник – ТОВ «Айкю Холдинг», період виконання – 2019 р.

Одержаний науковий результат: механізми забезпечення ефективності банківської системи та конкурентоспроможності економіки та банківської системи.

Новизна та науковий рівень: розроблено теоретичні засади забезпечення ефективності та конкурентоспроможності економіки та банківської системи; удосконалено наукові підходи з оцінки впливу цифровізації на підвищення ефективності банківської системи та конкурентоспроможності економіки та банківської системи; набули подальшого розвитку підходи до формування ефективних систем управління в економіці загалом та в банківській системі зокрема.

Практичне застосування: Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність ТОВ «Айкю Холдинг».

Обсяг фінансування: 127,15 тис. грн. згідно з договором №1/2019 від 29.01.2019; замовник – Управління туризму та промоцій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), період виконання – 2019 р.

Одержаний науковий результат: розроблена методика проведення вибіркового опитування відвідувачів (туристів та одноденних відвідувачів (екскурсантів) під час організації та проведення спортивних, туристичних та розважальних заходів.

Новизна та науковий рівень: удосконалено інструментарій проведення вибіркового соціологічного опитування туристичних потоків до міста Києва.

Практичне застосування: Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність Управління туризму та промоцій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (акт № 1 від 22.08.2019 р.).

Обсяг фінансування: 220,5 тис. грн. згідно з договором №121/34/19 від 24.07.2019; замовник – Міністерство молоді та спорту України, період виконання – 2019 р.

Одержаний науковий результат: розроблений інструментарій репрезентативного соціологічного дослідження стану молоді в Україні.

Новизна та науковий рівень: удосконалено інструментарій проведення репрезентативного соціологічного дослідження відповідно до завдань вивчення сучасних запитів української молоді щодо напрямів реалізації державної молодіжної політики, дослідження актуальних питань упровадження молодіжної роботи в умовах децентралізації, форм залучення молоді до розроблення та впровадження молодіжної політики на місцевому рівні. аналізу цінностей та уподобань молоді, її громадянської позиції та активності, аналізу питань працевлаштування і зайнятості молоді, її освітніх планів молоді, залучення молодих осіб до неформальної освіти, а також дослідження специфіки залучення молоді до здорового способу життя, проведення вільного часу та дозвілля молодих осіб.

Практичне застосування: Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність Міністерства молоді і спорту України.

2018 рік

Обсяг фінансування: 1429,0 тис. грн., період виконання – 2018 р.

Одержаний науковий результат: розроблено прогнозно-аналітичну систему для оцінки та передбачень розвитку трансформаційних процесів у фінансовому секторі економіки країни на основі використання економіко-математичних моделей. Вивчено основні науково-методичні підходи щодо оцінювання і прогнозування соціально-економічних та синергетичних ефектів трансформації та запропонувати удосконалений науково-методичний підхід щодо оцінювання і прогнозування ефективності трансформаційних процесів. Визначено та обґрунтовано прогнозні результати і очікувані соціально-економічні та синергетичні ефекти трансформаційних процесів у фінансовому секторі країни. Розроблено систему показників якості трансформаційних процесів у фінансовому секторі (в цілому та у розрізі його складових) з урахуванням вимог щодо реалізації національних фінансових інтересів у сфері підтримки фінансово-економічної безпеки, фінансової стійкості, конкурентоспроможності, інформаційної прозорості та інституційної ефективності фінансового сектору. Розвинуто теоретико-методологічні засади моделювання та управління ризиком суб’єктів фінансового сектору країни в умовах системної фінансово-економічної нестабільності та значного рівня невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища. Вдосконалено науково-методичні підходи з оцінювання стану фінансового сектора в цілому та його складових з урахуванням поточної якості трансформаційних процесів з точки зору фінансової стійкості, фінансової безпеки, конкурентоспроможності, інформаційної прозорості та інституційної ефективності та їх інтегральної оцінки.

Новизна і науковий рівень: наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні наукової проблеми розроблення та наукового обґрунтування синергетичної концепції трансформації фінансового сектору економіки країни в умовах розвитку глобального інформаційного постіндустріального суспільства. Найбільш вагомі наукові результати: 1) вперше запропонована прогнозно-аналітична система для оцінювання та прогнозування розвитку трансформаційних процесів у фінансовому секторі економіки країни на основі використання економіко-математичних моделей впливу організаційних та структурних трансформацій на соціально-економічний розвиток країни, а також залежності якості трансформаційних процесів від зміни показників, які характеризують стан та динаміку соціально-економічного розвитку, фінансову стійкість, рівень безпеки та конкурентоспроможності фінансової системи і економіки країни в умовах глобалізації, інформатизації та інтелектуалізації; 2) вперше розроблено методологічні засади функціонування та побудови прогнозно-аналітичної системи оцінки та передбачення розвитку трансформаційних процесів у фінансовому секторі економіки країни, що передбачає комплексне та системне розв’язання низки інформаційно-аналітичних завдань, спрямованих на досягнення цілей соціально-економічним розвитку, розподілених за етапами (підготовчий, аналітичний, прогностичний) відповідного процесу інформаційного забезпечення фінансів; 3) вперше обґрунтовано метод поетапного запровадження в банку моделей оцінки ризику за стандартами Базельського комітету з банківського нагляду, яка поєднує кожну з цих моделей із оцінкою рівнів зрілості процесів системи внутрішнього контролю і управління ризиками, зокрема, операційним, а також з якістю доступних даних щодо ризику, що забезпечить адекватність застосування рекомендованих Базельським комітетом підходів існуючій в банку системі управління ризиком та дозволить визначити шляхи її розвитку в напрямку застосування удосконалених моделей з метою більш точної оцінки та відповідного зменшення резервування капіталу під ризик; 4) вперше обґрунтовано існування та розроблено науково-методичний підхід до оцінювання двох ефектів у формуванні ринкової цінності (вартості) суб’єктів господарювання – ефекту експлуатації зобов’язань (внутрішній) та ефекту фінансування (зовнішній), що дозволяє підвищити повноту та адекватність оцінювання резервів нарощення ринкової вартості підприємств в системі стратегічного вартісно-орієнтованого фінансового менеджменту у розрізі впливу факторів внутрішнього та зовнішнього бізнес-середовища; 5) вперше розроблена модель комплексного управління банківським ризиком відмивання (легалізації) доходів, отриманих злочинним шляхом, де, на відміну від існуючих, процес управління даним ризиком повинен складатись з етапу «забезпечення» (управління з боку керівництва банку) та етапу «функціонування» (управління з боку ризик-менеджменту банку); 6) удосконалено трактування поняття «інформаційні потреби фінансів» як комплексу фінансової та нефінансової інформації, спрямованого на подолання усвідомленої невизначеності зовнішнього та внутрішнього середовища провадження фінансової діяльності, яку суб’єкти фінансових відносин мають створити, одержати, накопичити та/або надати в процесі інформаційно-комунікаційної взаємодії між собою та з іншими зацікавленим особам, щоб мати можливість створювати та нарощувати вартість в процесі мобілізації, акумулювання, розподілу та використання фінансових ресурсів для фінансового забезпечення дій, необхідних для позитивного вирішення індивідуальних, колективних та суспільних проблем і завдань, збалансованого задоволення приватних та суспільних інтересів в різних сферах життєдіяльності; 7) удосконалено класифікацію іманентних атрибутів інформаційних потреб фінансів шляхом ієрархічного групування їх типів (загальний та специфічний залежно від сфери обігу інформації), груп (діалектичні, когнітивні та сингулярні залежно від механізмів їх виникнення) та видів (традиційні та трансформаційні, враховуючи трансформаційний вплив процесів інформатизації суспільства на інформаційні потреби фінансів); 8) удосконалено трактування змісту і особливостей системи забезпечення інформаційних потреб фінансів (рахівництва) як складного сучасного трансдисциплінарного суспільного феномену, притаманного антропогенній цивілізації, який є проявом та наслідком трансформації інформаційних потреб фінансів під випливом тенденцій розвитку інформаційного суспільства та полягає у створенні цілісного механізму інтегрування фінансово-економічних та інформаційно-комунікаційних відносин у перманентну глобальну тотальну системну вартісно-інформаційну взаємодію в єдиному навколишньому соцієтальному середовищі; 9) модифіковане визначення поняття «синергетичний розвиток рахівництва у фінансах інформаційного суспільства» як процесу інноваційної трансформації існуючої системи інформаційного забезпечення на основі інтегрування облікової, аналітичної, планувальної і контрольної функцій управління фінансовими відносинами в систему, яка забезпечує менеджмент фінансовою та нефінансовою інформацією з необхідними валідними та емерджентними властивостями відповідно до усвідомлених інформаційних потреб фінансів для прийняття ефективних короткострокових і довгострокових управлінських рішень, спрямованих на реалізацію цілей і завдань, пов’язаних із збалансованим задоволенням інтересів і потреб суб’єктів фінансових відносин та інших зацікавлених осіб з позиції досягнення максимальної суспільної цінності і нарощення ринкової вартості продуктів суспільного відтворення; 10) удосконалено підходи щодо розуміння змісту рахівництва на мікрорівні як функціональної підсистеми фінансів підприємств з інформаційної підтримки фінансового менеджменту шляхом виділення двох видів забезпечення інформаційних потреб у її складі – обліково-контрольного (спрямоване на відображення поточного стану об’єктів управління та бізнес-середовища з урахуванням ретроспективної динаміки факторів їх формування) і інформаційно-аналітичного (предикативне прогнозування майбутніх станів об’єктів управління та бізнес-середовища); 11) удосконалено науково-методичний підхід з інтегрального оцінювання впливу трансформаційних процесів у фінансовому секторі країни на стійкість, безпеку, конкурентоспроможність, інформаційну прозорість та інституційну ефективність фінансової системи та економічний розвиток країни, який ґрунтується на комплексному визначенні поняття «оцінювання якості трансформаційних процесів у ФС національної економіки» як процесу, що поєднує оцінки: а) впливу здійснюваних трансформацій на якісний стан об’єктів, що піддаються їх впливу, так і як якість трансформацій як таких; б) різних форм, аспектів, напрямів, видів та наслідки трансформації; в) різних просторових та часових вимірів результатів трансформаційних процесів у ФС; 12) удосконалено критерії оцінки якості трансформаційних процесів у ФС національної економіки, які диференційовано на критерії якості трансформаційних процесів як таких, критерії стану трансформованого ФС,  критерії стану трансформованих фінансових ринків, критерії впливу ФС на економічних агентів, критерії поведінки економічних агентів, що дозволяє забезпечувати цілісність та всебічність оцінки результатів трансформаційних процесів у ФС країни; 13) удосконалено науково-методичний підхід щодо інтегрального оцінювання рівня економічної безпеки банку за рахунок врахування фактора ділової репутації та моделювання поведінки банків у прогнозованому періоді; 14) удосконалено науковий підхід до оцінювання уразливості банківського сектору у стресових ситуаціях на підставі використання побудованих економетричних моделей; 15) удосконалено науково-методичний підхід з оцінювання стану банківського сектора з урахуванням впливу характеристик якості трансформаційних процесів (впливу на фінансову стійкість, рівень фінансової безпеки, конкурентоспроможності, інформаційної прозорості та інституційної ефективності); 16) удосконалено науково-методичні положення комплексного оцінювання рівня антикризового управління фінансовою стійкістю банківського сектору, які, на відміну від існуючих, базуються на поєднанні методів кластерного й кореляційного аналізу; 17) удосконалено методичний підхід до поетапного запровадження в банку моделей оцінки операційного ризику за стандартами Базель ІІ, яка поєднує кожну з цих моделей із оцінкою рівнів зрілості процесів системи внутрішнього контролю і управління операційним ризиком, а також з якістю доступних даних щодо ризику, що забезпечить адекватність застосування рекомендованих Базельським комітетом підходів існуючій в банку системі управління ризиком та дозволить визначити шляхи її розвитку в напрямку застосування удосконалених моделей з метою більш точної оцінки та відповідного зменшення резервування капіталу під ризик; 18) удосконалений комплексний підхід до побудови матриці «рівень ділової репутації – рівень економічної безпеки», що дозволяє управляти діловою репутацією із позицій забезпечення економічної безпеки банку. Даний підхід являє собою систематизацію та оцінку складових економічної безпеки банківської установи і може використовуватися банками у процесі розробки стратегії підвищення рівня ділової репутації банку; 19) інноваційна модель «чотири лінії захисту» при організації системи управління ризиками в банках України та банківських групах, яка відрізняється від пропонованої до запровадження Національним банком моделі «три лінії захисту» та інших відомих моделей урахуванням додаткових суб’єктів управління ризиками, зв’язків та інформаційного обміну між ними, що дозволяє отримати синергетичний ефект підвищення ефективності внутрішнього контролю в банках та банківських групах і, відповідно, стійкості, надійності та ефективності як окремого банку, так і банківської системи України в цілому; 20) методичний підхід до дистанційної оцінки стейкхолдерами фінансової ефективності функціонування банку з урахуванням операційного ризику на основі запропонованої тривимірної моделі, що дозволить зовнішнім заінтересованим особам та менеджменту у відповідності до принципів Базель ІІ і Базель ІІІ комплексно оцінити та більш детально аналізувати зв’язок прийнятого ризику банку з результатами його фінансової діяльності і намітити конкретні шляхи підвищення ефективності функціонування при прийнятному рівні ризику; 21) науково-методичний підхід щодо оцінювання ризику втрати ринкової вартості, який передбачає функціональне поєднання низки методів та прийомів (статистичний аналіз динаміки, нормалізація, аксонометричний аналіз, інтегральний метод, формула Фішберна, мінімаксний підхід, класифікація та графічний аналіз), спрямоване на комплексне розв’язання завдання його кількісного та якісного оцінювання з урахуванням пріоритетності контролю та ризику впливу окремих факторів формування доданого грошового потоку підприємства як вимірника такої вартості; 22) науково-методичний підхід щодо оцінювання ризику втрати ринкової вартості, який, на відміну від існуючих, дозволяє врахувати в інтегральній кількісній оцінці такого ризику індивідуальний ризик впливу окремих факторів на його виникнення та обґрунтовано встановлювати на цій основі пріоритети контролю окремих факторів в системі обліково-контрольного та інформаційно-аналітичного забезпечення інформаційних потреб вартісно-орієнтованого фінансового менеджменту; 23) підходи щодо корпоративного управління банку в області управління ризиками відмивання незаконно отриманих доходів для працівників банківських установ (як при прийомі на роботу, так і вже працюючих в банку); 24) удосконалений науково-методичний підхід з оцінювання стану фінансового сектора з урахуванням впливу характеристик якості трансформаційних процесів в частині розвитку страхування вантажів в Україні в інтегрованих транспортних коридорах; 25) розвинуті науково-методичні підходи оцінки впливу фінансового сектору на економічне зростання в частині обґрунтування головних структурних елементів дослідження механізмів фінансового стимулювання економічного зростання на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях, що забезпечує системне бачення оцінки стану трансформаційних процесів у фінансовому секторі та ефективності використання його потенціалу на усіх рівнях національної економічної системи та сприятиме формуванню рекомендацій щодо його удосконалення в інтересах забезпечення стабільного економічного зростання, суспільного добробуту та соціальної злагоди, як  сукупно формують фундамент поступального економічного та соціального розвитку; 26) розвинуті методологічні засади оцінки інституційної ефективності ФС на основі комплексного використання конгломерату законів та закономірностей сучасного неоінституціоналізму, які, на відміну від існуючих, передбачають визначення інституційних обмежень функціонування ФС на основі аналізу інституціонального середовища розвитку фінансового сектору з позиції його впливу на формування інституційних засад його ринкової трансформації та державного регулювання відповідних трансформаційних процесів, які визначають систему формальних та неформальних інститутів (інституційну структура фінансового ринку та інститути державного регулювання грошово-кредитної сфери), котрі формують «правила гри» учасників кредитних взаємовідносин, регламентуючи порядок і механізм функціонування кредитного ринку, створення і функціонування кредитних інститутів, розвиток кредитних фінансових взаємовідносин та технологій фінансування національної економіки. забезпечуючи доступність фінансових послуг як для корпорацій, так і для домашніх господарств; 27) обґрунтування закономірностей розвитку рахівництва у фінансах, який визначається дією як законів та закономірностей інституалізації (перманентність, диференційованість розвиненості на різних етапах та окремих складових, трансдисциплінарність), так й інформаційних законів (насамперед, законом інформаційного наближення), а саме виявлено та конкретизовано вплив загальних закономірностей розвитку суспільних знань та інформаційного обміну, що дозволяє ідентифікувати напрями удосконалення системи забезпечення інформаційних потреб фінансів та підвищити ефективність процесу прийняття рішень суб’єктами фінансових відносин; 28) система показників якості трансформаційних процесів у фінансовому секторі (в цілому та у розрізі його складових – банківського та небанківського секторів) з урахуванням вимог щодо реалізації національних фінансових інтересів у сфері підтримки фінансово-економічної безпеки, фінансової стійкості, конкурентоспроможності, інформаційної прозорості та інституційної ефективності фінансового сектору; 29) класифікація критеріїв якості трансформаційних процесів у ФС, яка на відміну від існуючих, передбачає побудову цілісної системи відповідних показників із врахуванням їх взаємозв’язків за різними ознаками (зміст досліджуваних показників, період охоплення досліджуваних явищ, спосіб відображення, ступень агрегування або спосіб вираження розмірів досліджуваних явищ і процесів, характер залежності, сфери використання, характеристики ФС, джерело отримання інформації, охоплення напрямів діяльності, метод побудови, охоплення); 30) вимоги до показників оцінювання якості трансформаційних процесів за рахунок поєднання методологічних вимог до їх формування з вимогами до інформації, які зумовлені трансформацією інформаційних потреб фінансів у постіндустріальному суспільстві, що дозволило виділити такі вимоги, як інформативність, достовірність, адекватність, конкретність, оптимальність, динамічність, порівнюваність, компліментарність, адитивність, комплексність; 31) практичні рекомендації щодо ефективності роботи внутрішньобанківської системи управління ризиками відмивання незаконно отриманих доходів. Було доведено, що основними «вузькими місцями» в управлінні даним ризиком є: недосконале (неефективне) корпоративне управління банку в області відмивання кримінальних доходів та недостатній рівень програмного забезпечення діяльності банку з метою виявлення фактів відмивання коштів; 32) розвинені методичні підходи щодо діагностики стану і визначення рівня розвитку  інститутів фінансового сектору в частині страхового сегменту; 33) оцінки прогнозних результатів і очікуваних соціально-економічних та синергетичних ефектів трансформаційних процесів у фінансовому секторі України; 34) розвинуті методичні підходи щодо діагностики стану і визначення оптимального рівня розвитку банківських інститутів фінансового сектору; 35) розвинуті науково-методичні положення комплексного оцінювання стану інноваційного розвитку країни як складової оцінювання якості трансформації небанківського сегменту фінансового сектору на основі метаданих та 27 конкретних показників з використанням методу порівняльного аналізу..

Результати 2 етапу дослідження опубліковано у 3 монографіях (з них 2 розділи у монографіях, виданих в країнах ЄС), 39 статтях, у т.ч. 18 – у наукових виданнях, включених до науково метричних баз даних Scopus, Web of Science, 16 – у виданнях. включених до інших міжнародних науко метричних баз даних, 5 – у фахових наукових виданнях, а також 45 тез доповідей у збірниках матеріалів наукових та науково-практичних конференцій, з яких 2 – у збірниках, включених до наукометричної бази Scopus, а також впроваджені у навчальному процесі ДВНЗ «Університет банківської справи» при викладанні дисциплін «Фінанси, гроші та кредит»», «Цифрова економіка» (акт від 17.12.2018 р.).

Обсяг фінансування: 263,0 тис. грн., період виконання – 2018 р.

Одержаний науковий результат: розроблений удосконалений комплекс складових фінансової стабільності та їх системна характеристика; удосконалений механізм забезпечення фінансової стабільності та розробка рекомендацій щодо розвитку організаційно-економічного забезпечення фінансової стабільності;  удосконалені науково-методичні підходи щодо аналізу та оцінювання фінансової стабільності; набув розвиток методичний підхід щодо оптимізації фінансових показників діяльності економічних агентів та рекомендації відповідних оптимальних показників з урахуванням потреб фінансово-економічної безпеки; розроблено концепцію управління фінансовим розвитком економічних агентів через систему рейтингування, прогнозування та реалізації цільового проекту; розроблено рекомендацій з адаптації суб’єктів господарювання до умов мінливого економічного простору.

Науковий рівень і новизна: Вперше: 1)запропоновано методичний підхід до оцінювання узгодженості фінансових потоків у межах банківської системи, який дозволив виокремити найбільш вагомі рівні кореляційного зв’язку між досліджуваними рядами даних. Сутність його застосування передбачає упровадження кратномасштабного аналізу вхідних даних на підставі їх вейвлет-перетворення з метою подальшого визначення перехресних оцінок та когерентності між рядами даних, які аналізуються. Це дає можливість структурувати процес оцінювання, розкривати локальні особливості досліджуваних рядів та робити відповідні висновки стосовно їх взаємної динаміки; 2) запропонована процедура оцінювання фінансової стабільності банківської системи за диференційованим підходом, яка передбачає врахування: особливостей її структурної організації, що є підґрунтям для визначення індексу фінансової стабільності на основі чотирьох суб-індексів; відмінностей у формуванні системи індикаторів оцінки фінансової стабільності банків, підтвердження наявності яких в процесі дослідження здійснено з використанням факторного аналізу; волатильності значень окремих індикаторів і суб-індексів фінансової стабільності банківської системи, які використовуються для визначення їх вагових коефіцієнтів та приймаються до уваги в процесі зведеної оцінки. Це дозволяє ідентифікувати та прогнозувати стан банківської системи (стабільний, умовно-стабільний, кризовий) для корегування заходів щодо забезпечення їх стійкості у часі; 3) запропоновано методичний підхід до розрахунку швидкості початку адаптації банків як часу їх реакції на дію чинників економічного простору, що базується на врахуванні кількісних (обсяг економічного та регулятивного капіталів банків, рівень їх прибутковості, частка на ринку, норматив достатності регулятивного капіталу) та якісних показників (характер політики центрального банку, стадії економічного циклу). Реалізація запропонованого підходу дає можливість визначити період, необхідний банківському сектору для виходу з кризи, та розробити заходи, які прискорюватимуть процес його адаптації до мінливого економічного простору. Набуло подальшого розвитку: 1) визначення економічного змісту поняття фінансової стабільності банку, яку слід розуміти як здатність банку зберігати рівноважний стан протягом визначеного часу у розрізі окремих напрямів його фінансових відносин, проявом чого слід вважати припустиме відхилення від лінії тренду обраного показника у часі, за яким визначається збалансований стан банку та узагальнюються кількісні значення такої стабільності. 2) підхід до структурування та окреслення взаємозв’язків між складовими організаційно- економічного механізму забезпечення фінансової стабільності банківської системи. Відмінна риса запропонованих компонент – конкретність та чіткість побудови правил, які покладаються в основу парадигми у якості базових. Вони дозволяють забезпечувати не тільки акомодацію банківської системи до регуляторних впливів, але й досягати та утримувати необхідні параметри відповідних структурних складових та руху фінансових потоків у межах банківської системи.

Практичне застосування: За результатами дослідження подано заявки на отримання 3 авторських свідоцтв, організовано 1 круглий стіл. Результати дослідження опубліковано у 3 монографіях закордонних видавництв англійською мовою, 4 статтях  у наукових виданнях, включених до наукометричних баз Scopus, Web of Science. За результатами участі в НДР захищено 1 дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук та 5 магістерських кваліфікаційних робіт, подано заявки на отримання 3 авторських свідоцтв.

Обсяг фінансування: за повний період – 120,0 тис. грн. згідно з договором №113 від 25.04.2017; замовник – ПП «Кантрансбуд», період виконання – 2017 – 2018 рр.

Одержаний науковий результат: розроблення практичних рекомендацій щодо побудови ефективної організаційно-економічної моделі управління дохідним будинком, обґрунтування заходів з підвищення рівня фінансової безпеки у сфері функціонування дохідних будинків, розроблення пропозицій щодо вдосконалення методів залучення інвестицій в будівництво та управління дохідними будинками; формування раціональних схем і критеріїв вибору ефективних інструментів фінансування інвестиційних проектів у сфері функціонування дохідних будинків та управління ними.

Новизна та науковий рівень: 1) запропоновано науково-методичний підхід щодо оцінювання інвестиційної привабливості дохідного будинку, який включає чотири етапи: визначення цілей оцінювання інвестиційної привабливості дохідного будинку; збір інформації, необхідної для оцінювання інвестиційної привабливості дохідного будинку; аналіз та оцінку інвестиційної привабливості дохідного будинку, а також відбір інвестиційних проектів на основі їх ранжування. При цьому враховано особливості інвестування в об’єкти комерційної нерухомості щодо впливу фактору часу, ризику та структури доходів та витрат, що формуються в процесі будівництва та експлуатації дохідних будинків; 2) запропоновано визначення дохідного будинку як інвестиційного проекту, управління яким передбачає повну або часткову здачу в тимчасове користування власником житлових і нежитлових приміщень фізичним і юридичним особам із різним рівнем доходу на засадах комерційного та соціального найму, з метою отримання доходу власником за рахунок орендної плати та відшкодування вартості додаткових послуг або досягнення соціального ефекту (з правом подальшого викупу за доступною ціною); 3) сформульовано перелік принципів створення умов для розвитку процесів інвестування в будівництво дохідних будинків різного класу – збалансованість обсягів будівництва соціального и комерційного житла, транспарентність, довгостроковість, масштабність, безперервність, інноваційність та адаптивність; визначено сутність і обґрунтовані можливості практичного застосування кожного принципу з метою формування та підтримки сприятливого інвестиційного клімату для реальних і потенційних інвесторів; 4) на основі дослідження досвіду зарубіжних країн до інвестування коштів в дохідні будинки, виявлено можливості використання фінансових інструментів будівництва доступного житла, що дало змогу з’ясувати можливий спектр важелів та інструментів для використання в Україні – програми житлового фінансування, субсидії, податкові пільги для громадян з низьким рівнем доходу, депозити «LivretA»; 5) запропоновано науково-методичний підхід щодо оцінювання інвестиційної привабливості дохідного будинку, який включає чотири етапи: визначення цілей оцінювання інвестиційної привабливості дохідного будинку; збір інформації, необхідної для оцінювання інвестиційної привабливості дохідного будинку; аналіз та оцінку інвестиційної привабливості дохідного будинку, а також відбір інвестиційних проектів на основі їх ранжування. При цьому враховано особливості інвестування в об’єкти комерційної нерухомості щодо впливу фактору часу, ризику та структури доходів та витрат, що формуються в процесі будівництва та експлуатації дохідних будинків; 6) удосконалено методичні положення щодо впровадження нових технологій управління дохідною нерухомістю, таких як збалансована система показників, бюджетування, бенчмаркінг, аутсорсинг, комплексне застосування яких дозволить підвищити ефективність бізнесу керуючих організацій і якість наданих ними послуг; розроблено рекомендації щодо формування системи бюджетування в керуючих організаціях, що включають форму і порядок складання фінансового плану, види бюджетів; 7) обгрунтовано вимоги до організації бюджетного процесу, спрямовані на вдосконалення фінансового обліку і планування в процесі управління дохідними будинками; 8) поглиблено методичні засади впровадження збалансованої системи показників (BSC), що включають основні етапи цього процесу, стратегічні цілі та завдання; 9) набули подальшого розвитку карта показників за основними компонентами діяльності управляючої компанії (фінанси, клієнти, бізнес-процеси, навчання і розвиток) і їх нормативні значення, що дозволяє пов’язати стратегію розвитку самої управляючої компанії зі стратегією управління об’єктами житлової нерухомості; 10) розроблено модель формування дохідних будинків в рамках приватно-державного підприємництва на ринку найму та оренди житла, що забезпечує конкурентоспроможність, ефективність і сталий розвиток такої підприємницької структури на основі створення закритих пайових інвестиційних фондів нерухомості; обґрунтовано складові фінансової безпеки у контексті оренди житла, 11) розроблено практичні рекомендації щодо її зміцнення на мікро- та макрорівнях; проаналізовано стан ринку оренди житлової нерухомості в Україні, виявлені основні тенденції його розвитку в розрізі регіонів; 12) проаналізовано світовий досвід управління дохідними будинками з метою визначення можливого спектру важелів та інструментів для їх використання в Україні; 13) розроблено пропозиції щодо впровадження нових інструментів, зокрема, іпотечного кредиту з найму, кредитного наймання, житлового вкладу (депозиту) в сфері орендного житла.

Практичне застосування: Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність ПП «Кантрансбуд».

Обсяг фінансування: 20 тис. грн. згідно з договором №144 від 14.06.2017, замовник – фізична особа, період виконання – 06.2017-06.2018.

Одержаний науковий результат: сформовано новітній інструментарій управління ефективністю банківської діяльності в Україні, який ґрунтується на систематизації інструментів управління в оптимальній площині «ризик-дохідність» та спрямований на максимізацію вартості банківського бізнесу. Оптимізовано склад та структуру макроекономічних та інституційних важелів підвищення ефективності банківської діяльності в Україні.

Новизна та науковий рівень: удосконалено інструментарій управління ефективністю банківської діяльності в Україні шляхом його систематизації та оптимізації складу в площині «ризик-дохідність; визначено імперативи та детермінанти ефективної банківської діяльності в умовах посткризової трансформації глобальної економіки; досліджено сучасні моделі та методи посилення довіри до банківських установ шляхом підвищення ефективності їх діяльності; розроблені рекомендації з управління ефективністю банківської діяльності в системі координат «ризик-дохідність».

Практичне застосування: результати дослідження опубліковано в 1 монографії.

Обсяг фінансування: 12,0 тис. грн. згідно з договором №01/18 від 18.06.2018; замовник – ПрАТ «Картонно-паперова компанія», період виконання – 06.2018 – 12.2018.

Одержаний науковий результат: проект оптимізаційної моделі організації обліку і контролю на ПрАТ «Картонно-паперова компанія».

Новизна та науковий рівень: виявлено зміст і передумови раціональної організації обліку і контролю; обґрунтовано параметри оптимальної моделі організації обліку на підприємстві; запропоновано шляхи удосконалення системи документування господарських операцій та документообороту; запропоновано науково-методичний підхід до розрахунку оптимальної кількості працівників облікового апарату; розроблено комплект організаційних регламентів з урахуванням специфіки діяльності підприємства; розроблена організаційна модель ефективного контролю на підприємстві.

Практичне застосування: результати дослідження впроваджено в практичну діяльність ПрАТ «Картонно-паперова компанія».

2017 рік

Обсяг фінансування: 1436,4 тис. грн., період виконання – 01.2017-12.2017.

Одержаний науковий результат: визначено теоретико-методологічні засади секторального поділу національної економіки, досліджено сутність фінансового сектору та його функціональне призначення, визначено комплекс системних характеристик даного сектору економіки, а також систематизовано підходи до класифікації фінансового сектору за комплексом ознак, що визначають напрями та можливості його трансформації. Проведено системне вивчення чинників функціонування та узагальнено теоретико-методологічні засади визначення і оцінювання масштабів розвитку та ефективності функціонування фінансового сектору національної економіки, зокрема, в умовах прояву фінансових криз та інших системних дисбалансів. Перспективи трансформації фінансового сектору на засадах системної синергії обґрунтовано на основі вивчення теоретичних концепцій та форм взаємодії фінансового та реального секторів національної економіки. Розглянуто коло питань, що визначають природу трансформації фінансового сектору національної економіки, а саме: зміст та ознаки трансформаційних процесів в економічних системах, наукові підходи до визначення природи трансформації, принципи трансформації економічних систем. Розглянуто теоретико-методологічні особливості самоорганізації як механізму функціонування економічної системи в умовах глобальної невизначеності. Обґрунтовано систему передумов, що визначають спрямованість трансформаційних процесів у фінансовому секторі економіки країни. На цій основі авторами визначено сутність трансформаційних процесів у фінансовому секторі національної економіки, запропоновано комплексну класифікацію різновидів такої трансформації та виявлено форми її прояву. Обґрунтовано зміст поняття «трансформаційний потенціал фінансового сектору», теоретико-методологічні засади формування трансформаційного циклу, визначення його меж, а також особливості побудови інституційного механізму трансформації фінансового сектору національної економіки. Визначено чинники та сценарії розвитку трансформаційних процесів у фінансовому секторі національної економіки, зокрема, обґрунтовано вплив специфіки регулювання та іноземного капіталу на їх перебіг. Розглянуто теоретико-методологічні засади впливу трансформаційних процесів у фінансовому секторі на розвиток національної економіки, зокрема, на макроекономічну стабільність та економічне зростання. Розкрито методологічні засади дослідження трансформаційних процесів у фінансовому секторі, а саме – визначення рівнів та елементів таких досліджень, методологічних підходів, що використовуються для розв’язання гносеологічних завдань у сфері трансформації фінансового сектору, принципів їх реалізації, обґрунтування алгоритму комплексного дослідження трансформаційних процесів у фінансовому секторі економіки країни. Сформовано методологічні засади управління трансформаційними процесами у фінансовому секторі, що містять обґрунтування принципів, цілей та завдань, механізмів, інструментів та елементів політики управління трансформацією фінансового сектору національної економіки. Подано структурно-логічну схему формування стратегії трансформації фінансового сектору у сучасних умовах. Розкрито генезис методологічних засад економіко-математичного моделювання трансформаційних процесів у фінансовому секторі країни. Досліджено еволюцію наукових підходів до формування нелінійної парадигми економіко-математичного моделювання фінансово-економічних процесів в умовах трансформації, проведено топологічне моделювання структурних змін трансформаційних фінансово-економічних систем, розвинуто науково-методичні підходи до діагностування фінансово-економічної динаміки в умовах трансформації на основі фрактального аналізу із врахуванням структурних змін, а також моделювання та інтегрованого управління ризик-шансом трансформаційних процесів у фінансовому секторі країни на основі системного підходу. Надано пропозиції щодо удосконалення кластерного підходу до моделювання ризик-орієнтованої оцінки стейкхолдерами та визначення шляхів підвищення ефективності банківського сектору країни в умовах сучасних трансформаційних процесів, ризик-орієнтованого оцінювання його ефективності та визначення шляхів її підвищення. Надано пропозиції щодо змісту синергетичної концепції трансформації фінансового сектору економіки країни в умовах розвитку глобального інформаційного постіндустріального суспільства, а саме окреслено наукові підходи до її формування, проведено систематизацію проблем трансформації фінансового сектору та виявлення синергетичного ефекту, розроблено основні положення такої концепції.

Новизна і науковий рівень: наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні наукової проблеми розроблення та наукового обґрунтування синергетичної концепції трансформації фінансового сектору економіки країни в умовах розвитку глобального інформаційного постіндустріального суспільства. Найбільш вагомі наукові результати: 1) вперше введено в науковий обіг поняття: а) «трансформаційний потенціал фінансового сектору», під яким слід розуміти: міру його здатності виконувати завдання, що забезпечують досягнення поставленої трансформаційної мети, реалізацію програми трансформаційних змін; сукупність матеріальних, фінансових, трудових, інтелектуальних й інформаційних ресурсів, функціональних сфер діяльності, рушійних сил, що зумовлюють якісні зміни в його функціонуванні і розвитку; швидкість або обтяженість адаптації (формування резерву адаптації) фінансового сектору до необхідних змін, що визначається ступенем його досягнутої функціональної спроможності; спроможність фінансового сектору протистояти потенційно можливим деформаціям і негативним трансформаційним викликам; б) «межа трансформації фінансового сектору», яка є досягненням його оптимальної частки в національній економіці, інтервалом ступеня його якісної визначеності, а також ступенем самодостатності фінансового сектору та всіх його складових; 2) вперше обґрунтовано методологічний підхід до комплексного дослідження трансформаційних процесів у фінансовому секторі економіки країни, який передбачає: обґрунтування теоретико-методологічних засад трансформаційних процесів у фінансовому секторі; виявлення їх передумов, особливостей та закономірностей; розроблення методичних підходів до аналізу і прогнозування трансформаційних процесів у фінансовому секторі; оцінку їх впливу на характеристики фінансової системи та економічний розвиток країни; розробку національної моделі розбудови фінансового сектору економіки України в умовах синергетичного розвитку глобального інформаційного постіндустріального суспільства та обґрунтування механізмів її реалізації; 3) вперше розроблено науково-методологічні положення дослідження впливу трансформаційних процесів у фінансовому секторі на фундаментальні засади розвитку національної економіки − макроекономічну стабільність та економічне зростання з позиції збалансованого функціонування фінансово-кредитного ринку та усіх його структурних елементів, зокрема, кредитного ринку, який є важливим фінансово-економічним та інституційним механізмом акумуляції та алокації кредитних ресурсів на рівні національної економіки; 4) вперше розроблено методологічні підходи до визначення механізмів  рівноваги на кредитному ринку, яку слід розглядати іманентною складовою макроекономічної рівноваги, що досягається на основі дії ринкових важелів у доповненні з регулятивними заходами держави, зокрема, монетарної політики, ефективність якої слід розглядати не лише з позиції регулювання грошової пропозиції та дотримання цінової стабільності, але і з позиції регулювання пропозиції кредиту та кредитного стимулювання економічного зростання; 5) вперше розроблено системний підхід до моделювання та ризик-орієнтованого управління ефективним функціонуванням економічних агентів в ході трансформації фінансового сектору як до інтегрованого процесу з циклічною реалізацією принципу невизначеності, що складається з процесу формування цільової функції ефективності, яка враховує інтереси усіх зацікавлених осіб (стейкхолдерів) та критерію її оптимальності за умов дотримання нормативно-правової відповідності і соціальної відповідальності; 6) розроблено концепцію аналізу та моделювання динаміки фінансово-економічних систем в умовах трансформації засобами топології та фрактального аналізу, що дає можливість оцінювати сучасну нестабільну динаміку із урахуванням структурних змін; 7) вперше запропоновано метод моделювання структурних змін трансформаційних фінансово-економічних систем, який базується на використанні топології (топологічних просторів) для структурних побудов методом вкладення простору станів системи у простір більшої вимірності; 8) вперше розроблена синергетична концепція трансформації фінансового сектору економіки країни в умовах розвитку глобального інформаційного постіндустріального суспільства; 9) вперше розроблено комплекс науково-методичних рекомендацій щодо визначення синергетичного ефекту взаємодії реального та фінансового секторів економіки за рахунок дослідження, аналізу та систематизації його критеріїв та індикаторів, що дозволило виявити особливості використання прямого та непрямого методів на основі КРІ розвитку товарного й грошового ринків та глобальних індексів; 10) удосконалено тлумачення сутності сектору національної економіки як певної організаційно-економічної форми виконання господарських повноважень, сукупності створюваних і фінансованих державою, господарюючими суб’єктами, домогосподарствами підприємств і виробництв суспільних благ, що характеризуються: наявністю певних інтересів і меж функціонування, виконуваних функцій, вироблюваних товарів/послуг, масштабами використання тих чи інших ресурсів, майновою приналежністю і джерелами фінансування, специфічною поведінкою секторальних інститутів; 11) удосконалено класифікацію різновидів фінансового сектору національної економіки з огляду на використання, поряд з загальновідомими, таких класифікаційних ознак, як: статус, характер фінансової системи, впровадження інновацій, швидкість трансформацій, типовість, що дозволяє виявити закономірності і наявну специфіку їх формування, функціонування і розвитку та може використовуватись для визначення напрямів їх трансформації; 12) удосконалено класифікацію різновидів трансформації фінансового сектору економіки завдяки введенню нових класифікаційних ознак, які уможливлюють об’єктивну оцінку та з’ясування можливих шляхів трансформації фінансового сектору національної економіки; 13) удосконалено систему принципів функціонування фінансового сектору, за рахунок її доповнення принципами цілісності та подільності, відкритості та взаємозалежності системи і середовища, що дає змогу визначити основні складові фінансово-кредитної системи (та фінансового сектору зокрема), чинники і наслідки впливу трансформаційних процесів на результати функціонування фінансового сектору, а також виявити резерви отримання синергетичного ефекту від їхньої узгодженої діяльності та трасформаційних процесів у фінансовому секторі; 14) удосконалено комплексну систему принципів здійснення трансформаційних процесів у фінансовому секторі з виділенням: внутрішніх принципів їх проходження, що базуються на природних механізмах самоорганізації складних соціально-економічних систем; принципів регулювання трансформаційних процесів; 15) удосконалено методичний підхід до моделювання та дистанційної оцінки стейкхолдерами фінансової ефективності функціонування економічного агента з урахуванням ризику на основі запропонованої тривимірної моделі {ROE, ROA, Волатильність ROE}, що на відміну від існуючої двовимірної моделі {ROE, Волатильність ROE} враховує параметр ROA, який характеризує  ефективність управління, а також те, що показники ROE та ROA істотно впливають на ринкову ціну акцій економічного агента і їх потрібно розглядати спільно; 16) удосконалено метод діагностування поведінки фінансово-економічних систем в умовах трансформації засобом інтегрування фрактального аналізу із топологічним методом моделювання структури динаміки, що дозволяє враховувати структурні зміни для оцінки їх поведінки; 17) удосконалено наукові положення інституціональної економічної теорії за рахунок трансформації базової концепції інституціонального середовища з урахуванням точок біфуркації та теорії системної трансформації, що дозволило виділити дві важливих методологічних проблеми оцінки результатів трансформації фінансового сектору, а саме: а) визначення моменту початку та закінчення трансформації; б) кількісна оцінка її основних характеристик, включаючи силу та швидкість, та на основі цього запропонувати   вдосконалену схему проведення інституціональних змін у процесі проходження точки біфуркації та інституціональних трансформацій національної економіки та окремих її підсистем (секторів); 18) удосконалено наукові підходи до дослідження проблем трансформації фінансового сектору економіки країни за рахунок актуалізації системи знань у вигляді нової синергетичної концепції при формуванні глобального інформаційного суспільства, яка включає дві взаємопов’язані частини та дозволяє адаптувати сучасні тенденції розвитку соціально-економічного і фінансового сектору, через їх систематизацію на основі досягнення синергетичного ефекту; 19) розвинуто трактування фінансового сектору національної економіки як її відокремленої сфери, що сприяє формуванню міжсекторальних фінансових потоків; організаційно-економічних форм утворення грошової маси в обігу та визначення ціни грошей, валютного курсоутворення та підтримання стійкості національної грошової одиниці; надання послуг з акумулювання, кредитування й інвестування, лізингу, розрахунково-касового обслуговування і переказу грошових коштів, страхування, андерайтингу, недержавного пенсійного забезпечення, біржової торгівлі цінними паперами; здійснення операцій з нерухомістю; хеджування ризиків; перетворення нафти, газу, металів, продовольства на фінансові активи, що забезпечують клієнтам фінансових інститутів та їх контрагентам доступ до фінансових ресурсів і продуктів; 20) набуло подальшого розвитку визначення функціонального призначення фінансового сектору національної економіки шляхом його доповнення функціями: забезпечення міжгалузевого переливу капіталів; валютного курсоутворення; підтримання стійкості національної грошової одиниці; формування грошової маси; сприяння і безпосереднє здійснення інвестиційної діяльності; недержавне пенсійне забезпечення; стимулювання зниження рівня бідності і зменшення розриву між багатими і бідними; 21) набуло подальшого розвитку з’ясування детермінант функціонування і розвиненості фінансового сектору національної економіки з урахуванням таких з них, як: розвиненість національної економіки; рівень монетизації економіки; обсягом готівки в обігу; відношення обсягу кредитів, наданих фінансовим сектором національної економіки, до ВВП, до обсягу кредитів, які отримав реальний сектор національної економіки, до ВВП; приплив/відплив капіталу, ритмічність/ перебої надходження іноземної валюти;  рівень інфляції; податкове регулювання і стимулювання функціонування фінансового сектору; залежність інститутів фінансового сектору від залучення ресурсів; наявність/відсутність захисних буферів капіталу для компенсації втрат у фінансовому секторі; міжсуб’єктний перерозподіл ресурсів; перерозподіл (трансформація) ресурсів по строках; конкурентоспроможність самого фінансового сектору; присутність іноземного капіталу в фінансовому секторі; залежність фінансового сектору національної економіки від нерезидентів; мультиплікатор капіталу (відношення середніх активів до власного капіталу інститутів фінансового сектору); рівень трансформації залучених ресурсів; норма прибутку в фінансовому і реальному секторах національної економіки; стан менеджменту; рівень взаємного контролю учасників фінансового сектору; кредитоспроможність держави; репутаційний фон; раціональність (усвідомленість) фінансової поведінки економічних агентів; привабливість тих чи інших галузей, регіонів для інститутів фінансового сектору; рівень інноваційності й інновативності (спроможності до інновацій) фінансового сектору; інноваційна взаємодія економічних агентів фінансового і реального секторів національної економіки; рівень накопичення системного ризику; 22) набуло подальшого розвитку виявлення інтеграційного взаємозв’язку фінансового і реального секторів національної економіки за рахунок виокремлення, поряд з комплементарністю, конвергенцією і дивергенцією, таких різновидів секторального взаємозв’язку, як маніпулювання одним сектором на догоду іншому, перелив фінансових ресурсів з одного сектору до іншого, синхронний розвиток обох секторів, а також порушення первинної рівноваги між товарною і грошовою масами і поява фінансово-грошової  ентропії; 23) розвинуто розгляд трансформаційних процесів в фінансовому секторі національної економіки на основі дуального підходу: як з точки зору їх прямого чи опосередкованого трансформаційного впливу на інші сектори та економіку загалом, так і з точки зору трансформації  фінансового сектору як такого; 24) розвинуто обґрунтування сутності трансформації фінансового сектору економіки за допомогою її розгляду як: багатовимірного і багаторівневого переходу транзиту від одного якісного стану фінансового сектору до іншого якісного стану; еволюційного перетворення, тривалих і цілеспрямованих кількісних і  якісних зміни в системі економічних відносин з приводу акумулювання фінансових ресурсів, кредитування й інвестування, розрахунково-касового обслуговування і переказу грошових коштів, хеджування ризиків; 25) набуло подальшого розвитку визначення показників стану розвитку фінансового сектору/безпеки його розвитку шляхом використання таких з них, як: обсяг залучених на фінансовому ринку ресурсів; активність ринку акцій; частка акцій у населення країни; обсяг відсоткових активів до ВВП; відношення вартості ліквідних зобов’язань до ВВП; відносний розподіл кредитних коштів між комерційними банками і центральним банком; частка кредиту, наданого приватному сектору, в загальному обсязі внутрішнього кредиту, виключаючи кредити фінансовому сектору; швидкість зростання кредитів; різниця (маржа) відсоткових ставок за банківськими кредитами і депозитами; частка іноземного капіталу на національних ринках облігацій; частка акцій в банківських активах; фінансова інклюзивність (фінансова доступність/доступність базових фінансових послуг населенню/доступ до фінансів); прийнятність пропонованих фінансовими корпораціями/квазікорпораціями фінансових послуг; 26) розвинуто методологічні засади управління трансформаційними процесами у фінансовому секторі, які, на відміну від існуючих, передбачають формування фінансово-кредитних механізмів, виходячи з їх характеру та особливостей прояву цих відносин відповідно до напрямів фінансової політики держави та моделі розвитку фінансового ринку; 27) набула подальшого розвитку каузально-праксеологічна система передумов, проблем та перспективних напрямів структурної і функціональної трансформацій фінансового сектору в Україні; 28) розвинуто теоретико-методологічні особливості адаптації, реструктуризації, реорганізації, реінжинірингу та інших форм трансформаційних процесів у фінансовому секторі економіки країни на основі вивчення закономірностей системної синергетики; 29) розвинуто методичний підхід до моделювання просторово-часового аналізу ризиків на основі запропонованого розширеного набору інформативних параметрів, що підвищує якість оцінки ризиків за рахунок їх диференціації в просторі і часі та відриває нові можливості для прогнозування і вироблення заходів запобігання реалізації ризиків, особливо в територіально-розподілених банках та банках з розподіленою ІТ інфраструктурою, за рахунок знаходження зв’язків (наприклад, методом кореляційно-регресійного аналізу) між типом ризикової події, моментом часу її реалізації, моментом часу виявлення, місцем/об’єктом реалізації та величиною втрат; 30) набув подальшого розвитку методичний підхід до моделювання інтегрованої системи ризик-орієнтованого управління діяльністю банку на основі трьох ліній захисту від ризиків та на принципах управління ризиками відповідно до рекомендацій Базель ІІ, Базель ІІІ, вимог центрального банку і міжнародних стандартів, що забезпечує комплексність, повноту та орієнтованість системи на підвищення ефективності функціонування, а також дозволяє розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення та розвитку систем управління ризиками в банках; 31) розвинуто методичний підхід до формулювання оптимізаційних задач та аналізу впливу складових витрат з управління ризиками на ефективність кожної з бізнес-ліній, а також і економічного агента загалом, що дозволяє, по-перше, визначити найбільш результативні напрями витрат на контрольні процедури (попередження та зменшення) ризику з точки зору підвищення ефективності функціонування економічного агента, по-друге, виділити процедури, які вимагають реінжинірингу; 32) розвинуто наукові поняття ризику з урахуванням двоїстого характеру (ризик – шанс), часу впливу його факторів та суттєвості впливу, а саме: «ризик функціонування економічного агента» з точки зору стейкхолдерів та удосконалення системи управління; «ризик діяльності центрального банку», для якого якісне виконання законодавчо закріплених за ним функцій у кожному разі повинно мати пріоритет над можливими фінансовими втратами самого банку; 33) розвинуто наукові підходи щодо формування нелінійної парадигми економіко-математичного моделювання фінансово-економічних процесів в умовах трансформації. Для забезпечення подальшого розвитку нелінійної парадигми їх дослідження запропоновано інтегрування топологічного та фрактального підходів, що дозволяє враховувати складність і нерегулярність; 34) розвинуто методологічні підходи оцінки ефективності трансформаційних процесів у фінансовому секторі через дослідження впливу держави на діяльність фінансового сектору, зокрема стандартів державного регулювання та нагляду за фінансово-кредитними інститутами і зміцнення на цій основі національних фінансових систем, а також досягнення цільових орієнтирів та інструментів монетарної політики центрального банку відповідно до національних пріоритетів та національної стратегії соціально-економічного розвитку; 35) розвинуто теоретичні положення щодо дослідження проблем взаємодії реального та фінансового секторів економіки за рахунок узагальнення та систематизації поглядів представників мейнстрімних наукових шкіл та інституціональної економічної теорії, що дозволило на основі їх синтезу визначити основні КРІ розвитку товарного та грошового ринків, а також показати, яким чином їх динаміка узгоджена з інституціональним критерієм зменшення трансакційних витрат; 36) розвинуто наукові положення загальної теорії синергії за рахунок переосмислення критерію економічної ефективності Вільфредо Парето з синергетичних позицій, визначення множини результатів трансформації фінансового сектору та встановлення синтетичного критерію з позицій економічної теорії, що дозволило розширити теоретичний та науково-методичний апарат щодо визначення синергетичного ефекту в процесі трансформації фінансового сектору економіки країни.

Практичне застосування: результати дослідження опубліковано у 1 монографії, 2 навчальних посібниках, 23 статтях,  у т.ч. 3 – у наукових виданнях, включених до наукометричних баз Scopus, Web of Science, 5 – у виданнях. включених до інших міжнародних наукометричних баз, 15 – у фахових наукових виданнях, а також 17 тез доповідей у збірниках матеріалів наукових та науково-практичних конференцій., а також впроваджені у навчальному процесі Інституту банківських технологій та бізнесу ДВНЗ «Університет банківської справи» при викладанні дисциплін «Макроекономіка», «Фінанси гроші та кредит»», «Центральний банк і грошово-кредитна політика», «Регулювання грошово-кредитної сфери». «Цифрова економіка», «Глобальна економіка» (акт від 06.12.2017).

Обсяг фінансування: 175 тис. грн. згідно з договором №К-8084 від 12.09.2017, замовник – Національний банк України, період виконання – 09.2017 – 12.2017.

Одержаний науковий результат: оцінка ставлення населення до якості готівки в обігу, зручності використання в обігу банкнот та монет різного номіналу, розробка пропозицій щодо оптимізації номінального ряду, структури платіжних інструментів, які використовуються населенням України.

Новизна та науковий рівень: оцінено ступінь використання населенням платіжних засобів в повсякденних розрахунках. З’ясована інтенсивність використання платіжних карток населенням у структурі повсякденних розрахунків. Вивчено відношення населення до якості готівки в обігу. З’ясовано, які номінали банкнот та монет є зручними для використання в обігу населенням, а які сприймаються зайвими. Досліджено ставлення населення України до банкнот та монет різного номіналу та провести оцінку їх необхідності в повсякденних розрахунках. Виявлено ставлення населення до можливості заміни дрібних номіналів банкнот монетами. Визначено стан відповідності наявності розмінних монет та банкнот низького номіналу в грошовому обігу потребам здійснення повсякденних розрахунків населення в Україні. з’ясовано потреби та інтенсивність використання банкоматів населенням, а також ступінь задоволення якістю обслуговування готівкового обігу при використанні банкоматів. Виявлено потреби населення України у випуску колекційних та інвестиційних монет. Оцінено ступінь ознайомлення населення із елементами захисту банкнот. Виявлено потреби та проблеми удосконалення готівкового обігу в частині заміни та обміну пошкоджених банкнот. Проведено порівняльний аналіз результатів анкетування з результатами соціологічного дослідження з питань відношення до оптимізації обігу дрібних номіналів та вивчення структури платіжних інструментів, які використовуються населенням України, що проводилося у 2013 році. Проведено порівняльний аналіз результатів анкетування у розрізі регіонів України. Розроблено пропозиції з оптимізації номінального ряду, структури платіжних інструментів, які використовуються населенням України.

Практичне застосування: розроблено практичні рекомендації щодо оптимізації номінального ряду, структури платіжних інструментів, які використовуються населенням України. Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність Департаменту готівкового обігу Національного банку України (акт від 29.09.2017 р.).

Обсяг фінансування: 50 тис. грн. згідно з договором №105 від 19.04.2017; замовник – Громадська спілка «Фонд розвитку банківської освіти та науки», період виконання – 04.2017 – 12.2017.

Одержаний науковий результат: розробка комплексної моделі освітнього процесу, яка включає освітні програми, навчально-методичне забезпечення за напрями підготовки бакалаврів і магістрів в ДВНЗ «Університеті банківської справи», спрямовані на формування компетенцій, які забезпечують випереджальне реагування на зміну потреб суспільства у майбутньому з урахуванням тенденцій та перспектив розвитку бізнес-середовища, інформаційних технологій та цивілізації.

Новизна та науковий рівень: на підставі вивчення позицій стейхолдерів (бізнес, випускники, існуючі та потенційні споживачі освітніх послуг, професійні громадські організації) виявлено тенденції зміни професій та потреб суспільства в професійній підготовці фахівців для бізнесу у майбутньому з урахуванням перспектив розвитку бізнес-середовища, інформаційних технологій та цивілізації. Визначено конкурентоздатний комплекс напрямів підготовки, спеціальностей, спеціалізацізацій та освітніх програм, який відповідає тенденціям розвитку ринку праці та змінам потреб бізнесу в майбутньому;

сформовано систему профілів необхідних знань, навичок, компетенцій працівників для бізнесу майбутнього у розрізі складових конкурентоздатного комплексу напрямів підготовки за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр» та «магістр». Розроблено освітні програми та навчальні плани, структуру навчальних програм навчальних дисциплін з підготовки студентів за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр» та «магістр» з урахування потреб бізнес-середовища майбутнього та створення умов для активізації розвитку програм «подвійних дипломів» на основі їх адаптації до кращого світового досвіду та практики вищих навчальних закладів у сфері міжнародної освітньої діяльності.

Практичне застосування: розроблено комплексну модель освітнього процесу, яка включає освітні програми, навчально-методичне забезпечення за напрями підготовки бакалаврів і магістрів, спрямовані на формування компетенцій, які забезпечують випереджальне реагування на зміну потреб суспільства у майбутньому з урахуванням тенденцій та перспектив розвитку бізнес-середовища, інформаційних технологій та цивілізації. Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність ДВНЗ «Університет банківської справи» та у навчальний процес (акт від 04.12.2017 р.).

Обсяг фінансування: 12 тис. грн. згідно з договором №3-НДР від 26.06.2017, замовник –  ПрАТ «Картонно-паперова компанія», період виконання – 06.2017 – 12.2017.

Одержаний науковий результат: уточнено визначення економічної категорії “фінансові результати” з точки зору бухгалтерів-аналітиків, яке, на відміну від існуючих тлумачень, трактується як кошти, за рахунок яких формуються власний і позиковий капітал, що використовується для придбання активів і здійснення звичайної діяльності з метою забезпечення економічної вигоди, а також застосовується у випадку виникнення надзвичайних подій. Розроблено рекомендації з удосконалення інформаційної бази аналізу формування і використання фінансових ресурсів через побудову активу Балансу за ступенем спадаючої ліквідності та пасиву – за порядком зниження терміновості погашення зобов’язань, що полегшить оцінку ліквідності та платоспроможності підприємства. Побудовано дескриптивну модель формування джерел фінансових ресурсів, яка у ринкових умовах дає можливість підприємству максимально реалізувати свої можливості і обрати вигідний спосіб залучення додаткових коштів.

Деталізовано методику аналізу формування і використання фінансових ресурсів підприємств шляхом конкретизації категорійного апарату, системи аналітичних показників, коефіцієнтів, порядку їх розрахунку, а також механізм проведення індексного аналізу пасивів і активів та аналізу ліквідності балансу, розрахунок альтернативних варіантів узагальнюючого рейтингового показника з метою визначення рівня економічного розвитку підприємства.

Встановлено щільність зв’язку між елементами узагальнюючого показника рейтингової оцінки підприємств, де враховуються особливості галузі й окремого підприємства та підприємств, у яких галузева специфіка не береться до уваги, що вказує на пряму достатньо тісну кореляційну залежність між розглянутими показниками.

Здійснено розробку рейтингової оцінки фінансових ресурсів як елементу інтегральної оцінки рівня розвитку підприємства.

Практичне застосування: розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення методичних підходів з оцінювання ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства. Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність ПрАТ «Картонно-паперова компанія».

Обсяг фінансування: за повний період – 120,0 тис. грн. згідно з договором №2-НДР від 25.11.2015; замовник – ПП «Кантрансбуд», період виконання – 11.2015 – 03.2017.

Одержаний науковий результат: розробка та обґрунтування науково-методичного забезпечення процесу фінансування інвестиційних проектів у житловому будівництві та розроблення практичних рекомендацій щодо вибору бажаних організаційних форм, джерел, інструментів та механізмів фінансування.

Новизна та науковий рівень: Визначено особливості інвестиційного процесу в житловому будівництві та його фінансового забезпечення: уточнено поняття «інвестиції в житлове будівництво», показано його принципову відмінність від терміна «інвестиції в нерухомість», подано класифікацію інвестиційних проектів у сфері житлового будівництва; конкретизовані його суб’єкти (учасники); представлені авторські визначення таких понять, як «девелопмент в житловому будівництві», «інвестиційний процес в житловому будівництві» і «інвестиційний девелопмент» як метод організації інвестиційного процесу та його фінансової структури. Систематизовано та уточнено понятійно-категоріальний апарат, висвітлено особливості інвестиційного процесу у житловому будівництві, розкрито зміст та складові елементи системи інвестування інвестиційних проектів у сфері житлового будівництва, узагальнено зарубіжний досвід у досліджуваній проблематиці. Виявлено особливості житлової нерухомості як об’єкта інвестування на стадії житлового будівництва, обґрунтовано їх вплив на формування фінансової структури інвестиційних проектів будівництва житла; систематизовані ключові фактори, що визначають рівень цін на житло на первинному ринку; рекомендовані підходи до регулювання фінансових умов інвестиційних проектів у житловому будівництві, що забезпечують доступність житла для населення. Визначено сутність і елементи системи фінансування інвестиційних проектів у житловому будівництві, в т.ч.: представлена класифікація джерел фінансування інвестицій в житловому будівництві; розроблено й обґрунтовано авторську класифікацію методів фінансування (з виділенням їх окремих організаційних форм) і відповідних їм інструментів та механізмів фінансування, що застосовуються в житловому будівництві; систематизовані ключові джерела фінансування будівництва житла в України. Сформовано раціональні схеми і критерії вибору ефективних інструментів фінансування інвестиційних проектів у житловому будівництві. Проаналізовано існуючі в Україні методи державного регулювання інвестиційних процесів у сфері житлового будівництва та оцінено їх дієвість з точки зору активізації цих процесів; удосконалено методи оцінювання ефективності інвестиційних проектів у сфері житлового будівництва на основі врахування особливостей ціноутворення в будівництві.

Практичне застосування: розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення законодавства, яке регулює питання механізми реалізації інвестиційних проектів у житловому будівництві в Україні. Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність ПП «Кантрансбуд» та у навчальний процес при викладанні дисциплін «Інвестиційний консалтинг», «Інвестування», «Ринок фінансових послуг», «Інноваційні технології» у Львівському навчально-науковому інституті. Результати дослідження опубліковано у 1 монографії та 1 тезах доповіді на міжнародній науково-практичній конференції. Основні висновки використано при підготовці 1 дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук.

2016 рік

Обсяг фінансування: 980,3 тис. грн. (за рахунок коштів Національного банку України), період виконання – 2014-2016 рр.

Одержаний науковий результат:досліджено трансформацію сутності та функцій банківської системи країни в сучасних умовах розвитку світового господарства. Вивчено інституційну структуру банківських систем країн світу. Узагальнено світовий досвід та практику формування і функціонування в Україні банківських об’єднань як прояву консолідації банківських систем. Виявлено сучасні особливості організації та функціонування банківських систем країн світу. Проаналізовано роль банківської системи в забезпеченні інноваційного розвитку економіки країни. Виявлено особливості формування монетарної та валютної політики центральних банків. Узагальнено світовий досвід управління нефінансовими (операційними) ризиками банківської діяльності з боку центральних банків. Визначено напрями реформування валютного контролю. Вивчено сучасний інструментарій нагляду і регулювання банківської діяльності центральними банками. Проаналізовано специфіку застосування монетарних інструментів в системі стимулювання інвестиційної діяльності. Обґрунтовано напрями розвитку оверсайту платіжних систем як функції сучасного центрального банку. Проведено економіко-математичне моделювання банківської конкуренції на основі використання виробничо-організаційного підходу до моделювання банківської діяльності у розрізі різних типів банківського ринку (монопольного, олігополістичного, монополістичної конкуренції). Вивчено науково-методичні підходи до оцінювання конкуренції  банківських систем в неокласичній теорії конкуренції, виявлені їх переваги, недоліки та оптимальні умови використання. Проведено компаративне оцінювання конкуренції на банківському ринку Європейського Союзу та України. Виявлено особливості структури та конкуренції на банківському ринку Європейського Союзу. Досліджено вплив внутрішніх та зовнішніх чинників на стійкість банківської системи, а також вплив іноземного капіталу на банківський сектор країни. Виявлено тенденції та закономірності інноваційного розвитку банківських систем країн світу в сучасному конкурентному середовищі. Розроблені рекомендації щодо проведення дискримінантного аналізу надійності банку в контексті забезпечення стійкості банківської системи. Розвинуто систему оцінювання кредитоспроможності клієнтів як напрям удосконалення кредитної діяльності банків. Удосконалено систему управління персоналом банків як фактор  підвищення їх конкурентоспроможності.

Новизна і науковий рівень: наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні наукової проблеми розроблення та наукового обґрунтування рекомендацій з оптимальної реорганізації банківської системи України на основі дослідження стану і тенденцій реформування та розвитку банківських систем країн світу. Найбільш вагомі наукові результати: 1) удосконалено визначення поняття “оверсайт платіжних систем”, шляхом виокремлення двох основних напрямів реалізації функції оверсайта платіжних систем, якими визначено моніторинг та приведення діяльності платіжних систем у відповідність до міжнародних стандартів, а також шляхом встановлення зв’язку та розмежування понять та діяльності щодо “оверсайта платіжних систем” та “регулювання платіжних систем”, а також від основних напрямів діяльності наглядових органів щодо, зокрема, банківського нагляду та фінансового моніторингу; 2) удосконалено визначення поняття “спільний оверсайт платіжних систем” шляхом встановлення його важливої ролі у підтримці фінансової стабільності, пов’язаної із глобалізацією фінансових ринків та необхідністю здійснення центральними банками оверсайта міжнародних платіжних систем разом із центральними банками інших держав, у юрисдикції яких також функціонує ця система; та виокремлення основних його видів за ступенем формалізації за періодичністю здійснення; 3) запропоновано комплекс рекомендацій щодо реалізації заходів, спрямованих на підвищення рівня ефективності функціонування банківських об’єднань, в основу яких, на відміну від традиційних, покладено нормативно-інституційні підходи до організації діяльності банківських об’єднань в Україні; 4) встановлено  групові відмінності конкурентних структур банківських ринків груп країн так званого старого союзу та нових членів на основі аналізу показників конкуренції із врахуванням специфічних детермінант банківської конкуренції (жорсткості регуляторних рамок, технологічних та інформаційних обмежень); 5) удосконалено науковий підхід до забезпечення фінансової стійкості банківської системи, що передбачає визначення фінансової стійкості на мікро- та макрорівні, враховує потребу гнучкого і вчасного реагування на можливі внутрішні та зовнішні загрози, дає змогу розмежувати заходи щодо зниження індивідуального та системного ризиків, дозволяє розробити наглядовим органам заходи протидії при реалізації ризиків; 6) запропоновано удосконалений науково-методичний підхід до побудови розділяючої гіперплощини дискримінантної моделі надійності банку, який, на відміну від існуючих, не використовує зведення про закони розподілу вихідних даних та дозволяє здійснювати обґрунтований вибір аргументів – змінних моделі; 7) удосконалена система характеристик факторів індивідуального кредитного ризику позичальників, за рахунок уточнення її складу, з урахуванням спільних та відмінних рис методів оцінки кредитоспроможності, запропонованих у світовій практиці, та класифікаційний розподіл на основні та допоміжні; 8) розвинуто науково-методичні підходи щодо трактування поняття «банківська система» на основі ідентифікації можливостей, які визначають недоліки та переваги системного, інституційного, системно-інституційного та інституційно-економічного підходів; 9) набула подальшого розвитку класифікація ризиків діяльності центральних банків за рахунок уточнення переліку та характеристики операційних (нефінансових) ризиків центрального банку; 10) систематизовано умови застосування, переваги та недоліки показників концентрації, індекса Лернера, очікуваної варіації, Н-статистики Панзара-Росса, індикатора Буна з урахуванням специфіки їх використання в аналізі стану конкуренції в банківській системі; 11) запропоновано рекомендації щодо використання інструментів монетарного регулювання для стимулювання інвестиційно-інноваційної активності в країні на основі вивчення кореляційно-регресійних зв’язків між основними важелями інструментів монетарної політики НБУ та обсягами капітальних інвестицій; 12) розвинуто науково-практичні положення структурування основних показників діяльності банків в розрізі країн інвесторів, що на відміну від існуючих, передбачають розподіл банківського сектору за часткою власності активів, чистого прибутку та статутного капіталу, що дозволяє запропонувати заходи, покликані захистити національні інтереси у банківській сфері та сприяти підтриманню стабільності фінансової системи в довгостроковій перспективі; 13) набули розвитку науково-методичні підходи щодо аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища банку в частині вивчення чинників, які забезпечують інноваційний розвиток банківського сектору країни (внутрішні та зовнішні ризики, вплив репутаційних факторів, фінансової грамотності населення та законодавчого регулювання); 14) виділено найбільш успішні ініціативи у сфері нормативного регулювання інноваційного розвитку банківського сектору; 15) виявлено  статистично значущі чинники формування дискримінантного показника надійності банків України при обмеженому обсязі вибірки ( кошти банків та кошти юридичних осіб, грошові кошти і їх еквіваленти, грошові кошти в інших банках); 16) розвинуто рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності банків в частині визначення складу, особливостей застосування психолого-педагогічної складової системи управління персоналом з урахуванням світових стандартів корпоративного управління.

Практичне застосування: результати дослідження були опубліковані у 9 статтях та оприлюднені на 5 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, а також впроваджені у навчальному процесі Інституту банківських технологій та бізнесу ДВНЗ «Університет банківської справи» при викладанні дисциплін «Глобальна економіка», «Європейські цінності»», «Платіжні системи», «Інформаційні технології в управлінні банківською діяльністю» (акт від 30.11.2015).

Обсяг фінансування: 10 тис. грн. згідно з договором №73 від 24.03.2016 р., замовник – ТОВ «Метал Харків», період виконання – 03.2016 – 12.2016.

Одержаний науковий результат: запропоновано модель оцінки ефективності реалізації фінансових стратегій розвитку підприємства в умовах впливу системних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, реалізація якої ґрунтується на комплексному просторово-динамічному дослідженні загроз і факторів їх формування та управління фінансовими процесами в нестабільному валютному середовищі. Для оцінки ефективності прийнятих управлінських рішень побудовано трьохкомпонентну динамічну імітаційну модель, в основу якої покладено матрицю ситуацій формування та вибору стратегій та технологій фінансового менеджменту.

Практичне застосування: результати дослідження використовуються у практичній діяльності замовника НДР – ТОВ «Метал Харків».

Обсяг фінансування: 96,9 тис. грн. згідно з договором № 37 від 14.03.2016, замовник – ТОВ «Бізнес Освітній Альянс», період виконання – 04.2016 – 07.2016.

Одержаний науковий результат: проведення діагностики конкурентного середовища та відповідності оцінок ТОР-менеджменту, персоналу та клієнтів, виявлення лідерських можливостей ТОР-менеджерів АТ «ТАСКОМБАНК»; проведення стратегічної сесії (тренінгу) з формування стратегії розвитку АТ «ТАСКОМБАНК».

Новизна та науковий рівень: розроблено методичне забезпечення для діагностики конкурентного становища методом анкетування ТОР-менеджменту, персоналу середньої ланки та клієнтської бази, а також виявлення відповідності оцінок різних груп респондентів. Отримано оцінку стану конкурентного середовища АТ «ТАСКОМБАНК». Виявлено рівень відповідності та розбіжності в оцінках конкурентних переваг та можливостей розвитку між групами та всередині груп ТОР-менеджерів, персоналу та клієнтів. Розроблено методичне забезпечення для виявлення лідерських можливостей ТОР-менеджерів. Отримано оцінки лідерських можливостей ТОР-менеджерів АТ «ТАСКОМБАНК» шляхом індивідуальної співбесіди та проведення анкетування. У результаті проведення стратегічної сесії для ТОР-менеджерів АТ «ТАСКОМБАНК» сформовано стратегію розвитку банку та розроблено рекомендацій з її реалізації.

Практичне застосування: Розроблено практичні рекомендації щодо стратегічних цілей та завдань розвитку банку, програми дій щодо їх реалізації з урахуванням фактичного стану конкурентного середовища, очікувань клієнтів та можливостей системи менеджменту банку. Результати виконання НДР впроваджено у практичну діяльність АТ «Таскомбанк» (акт приймання-передавання виконаних робіт від 15.06.2016 р.).

Обсяг фінансування: 70 тис. грн. згідно з договором НДР №451/1 від 12.09.2016 р., замовник – ТОВ «Бізнес-школа» ДВНЗ «Університет банківської справи», період виконання – 09.2016 – 12.2016.

Одержаний науковий результат: дослідження стану конкурентного середовища бізнес-школи, визначення потреб та очікувань потенційних споживачів ринку послуг у сфері бізнес-освіти; розробка рекомендацій щодо стратегічних напрямів розвитку Бізнес-школи ДВНЗ «Університет банківської справи», складу та змісту програм з бізнес-освіти.

Новизна та науковий рівень: розроблено методичне забезпечення для діагностики конкурентного середовища бізнес-школи, виявлено конкурентні переваги, стратегічні можливості, а також ризики та загрози розвитку Бізнес-школи ДВНЗ «Університет банківської справи», враховуючи дослідження діяльності бізнес-шкіл в Україні та узагальнення відгуків студентів, які вже пройшли таке навчання. Розроблено методичне забезпечення визначення спонукальних мотивів до навчання, потреб та очікувань потенційних споживачів ринку послуг у сфері бізнес-освіти. Вивчено спонукальні мотиви до навчання, потреби та очікування потенційних споживачів ринку послуг у сфері бізнес-освіти.

Практичне застосування: розроблено рекомендації щодо стратегічних напрямів розвитку Бізнес-школи ДВНЗ «Університет банківської справи», у т.ч. складу та змісту програм з бізнес-освіти, прогнозних показників діяльності Бізнес-школи на 2017-2020 рр. Результати виконання НДР впроваджено у практичну діяльність Бізнес-школи ДВНЗ «Університет банківської справи» (акт приймання-передавання виконаних робіт від 25.11.2016 р.).

2015 рік

Обсяг фінансування: 197,3 тис. грн., замовник – Національний банк України, період виконання – 2013-2015 рр.

Одержаний науковий результат: Стратегія підвищення фінансової грамотності населення та механізми її реалізації.

Новизна і науковий рівень: вперше проведено комплексне вивчення, порівняльний аналіз та узагальнення світового досвіду з розробки та реалізації стратегій підвищення фінансової грамотності, досліджено існуючу нормативно-правову базу України у контексті її достатності для ефективного врегулювання питань формування та реалізації державної політики у сфері фінансової просвіти. За результатами якого: 1) уточнено поняття фінансова грамотність та фінансова просвіта з урахуванням функцій, які вони повинні забезпечити у суспільстві; встановлено цільові характеристики (систему цілей та завдань) процесу фінансової просвіти, принципи його організації, пріоритетні питання; визначено особливості формування та змістовного наповнення стратегій підвищення рівня фінансової грамотності зарубіжних країн, їх сильні та і слабкі сторони, які визначають конкурентні переваги національних стратегій фінансової грамотності; розроблено рекомендації щодо можливості адаптації кращих закордонних практик в Україні; 2) встановлено вимоги та розроблено рекомендації щодо удосконалення нормативно-правого забезпечення у сфері фінансової грамотності та фінансової просвіти; 3) проведено статистичне дослідження демографічної структури і створення системи стану фінансової грамотності населення України та її впливу на рівень добробуту громадян, а саме: визначено цільові групи населення для формування спеціально орієнтованих цільових програм у рамках стратегії підвищення фінансової грамотності: виявлено незадовільний стан фінансової грамотності населення України та доведено необхідність її підвищення; визначено потреби різних цільових груп населення щодо підвищення фінансової грамотності; встановлено загальні вимоги щодо змісту спеціально орієнтованих цільових програм у рамках стратегії підвищення фінансової грамотності з урахуванням потреб різних цільових груп населення; розроблені пропозиції щодо організації моніторингу динаміки рівня фінансової грамотності різних вікових груп і соціальних верств населення України. Здійснено системне вивчення теоретико-методологічних засад та методичних підходів до розробки та формування державної стратегії підвищення фінансової грамотності, за результатами якого: 1) обґрунтовано склад, послідовність та зміст етапів процесу формування та реалізації державної стратегії підвищення фінансової грамотності; 2) систематизовано передумови та чинники підвищення фінансової грамотності; 3) визначено вимоги до формування національної стратегії підвищення фінансової грамотності у розрізі пріоритетних цілей, завдань та інституційного забезпечення фінансової просвіти; 4) розроблено пропозиції щодо організаційного забезпечення формування та реалізації стратегії підвищення фінансової грамотності населення України для побудови наскрізної системи фінансової просвіти, що враховує вікові особливості населення та його специфічні характеристики, покладені в основу формування цільових груп. Розроблено підходи до створення національних стандартів з фінансової грамотності, засновані на формуванні національної системи моніторингу стану фінансової грамотності, а саме: визначено основні форми та види моніторингу стану фінансової грамотності; встановлено вимоги щодо оцінювання рівня знань з фінансової грамотності та майстерності тренерів з фінансової грамотності в національній системі фінансової просвіти; обґрунтовано підходи до створення цільових програм для різних цільових груп населення з урахуванням кращого міжнародного досвіду. Розроблено організаційно-методичне забезпечення фінансової просвіти та механізмів використання доступних каналів передачі інформації різним цільовим групам населення у процесі реалізації стратегії підвищення фінансової грамотності населення України та отримано такі проміжні результати, сформовано та обґрунтовано перелік різноманітних освітніх продуктів з фінансової грамотності, що потребують розробки та впровадження для забезпечення фінансової просвіти різних груп населення; запропоновано анотації просвітніх програм з фінансової грамотності, орієнтованих на різні цільові групи населення. Сформовано ієрархічну систему цілей і завдань стратегії підвищення фінансової грамотності населення в Україні, визначено способи їх досягнення, розроблені пропозиції щодо складу і структури відповідного інституційного забезпечення; встановлено основні повноваження та обґрунтовано сферу і межі відповідальності різних суспільних інститутів, у т.ч. державних органів, у реалізації стратегії підвищення фінансової грамотності населення.

Практичне застосування: основні положення науково-дослідної роботи було опубліковано у 7 наукових працях у фахових наукових виданнях загальним обсягом 5,0 друк. арк.  Результати дослідження пройшли апробацію та отримали схвальні відгуки на 7 міжнародних науково-практичних семінарах, організованих спільно із Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, проектом USAID FINREP-II в Україні, Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Обсяг фінансування: 98,7 тис. грн., замовник – Національний банк України, період виконання – 2014-2015 рр.

Одержаний науковий результат: обґрунтування пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення правого регулювання у частині забезпечення фінансової безпеки банків України; виявлення правових засобів (інструментів) здатних підвищити рівень фінансової безпеки банківської системи України та координацію діяльності органів державної влади та Національного банку України з питань забезпечення фінансової безпеки банків.

Фінансова безпека банку − це нормативно забезпечений стан, у якому банк, реалізуючи економічну свободу, здатний забезпечити своє функціонування (існування) і захист власних законних фінансових інтересів шляхом протидії внутрішнім і зовнішнім загрозам, у поточному і майбутніх періодах з метою стійкого розвитку. Правова складова фінансової безпеки призначена впорядкувати відносини між банками, їх контрагентами і державними органами, надати їм правову форму та прогнозованого характеру через правовідносини і закласти в основу законного фінансового інтересу ціннісні орієнтири національної економіки та банку. Доведено й обґрунтовано відсутність дієвих правових механізмів взаємодії державних органів з питань правового забезпечення фінансової безпеки банків України. Для вирішення означеної проблеми пропонується деталізувати взаємодії і координацію центробанку та державних органів шляхом прийняття відповідного Регламенту і пропонується його структурне наповнення. Відстоюється думка про необхідність впровадження двох моделей взаємодії і координації, одна з яких має застосовуватися в умовах нормального функціонування економіки та фінансової і банківської систем, а друга в кризових умовах. Доведено, що правове забезпечення фінансової безпеки банків в Україні − це управлінська діяльність уповноважених суб’єктів у сфері фінансової безпеки зі створення правових умов закріплення, реалізації, гарантування, охорони та захисту економічних прав, свобод і законних фінансових інтересів осіб та їх груп, шляхом протидії загрозам з метою стійкого розвитку. Сформульовано низку пропозицій щодо удосконалення законодавства з питань забезпечення фінансової безпеки.

Новизна і науковий рівень: полягає у комплексному аналізі правового забезпечення фінансової безпеки банків в Україні як складової національної безпеки, де обґрунтовані низки положень та рекомендацій, які значно розширюють та поглиблюють знання з ряду актуальних проблем щодо правового регулювання фінансової безпеки банків України.

Практичне застосування: дослідження здійснювалося на замовлення Юридичного департаменту Національного банку України згідно з Єдиним тематичним планом наукових досліджень Національного банку України. Одержані результати можуть бути використані: а) у правотворчості при внесенні змін та доповнень до Конституції України, Законів України «Про основи національної безпеки України», «Про Регламент Верховної Ради України», «Про Раду національної безпеки і оборони України», «Про Національний банк України»,  «Про банки і банківську діяльність», підзаконних актів, що регулюють питання, пов’язані із забезпеченням фінансової безпеки банків, а також при підготовці проекту Закону «Про фінансово-економічну безпеку України»  та Регламенту взаємодії і координації Національного банку України і державних органів у сфері забезпечення фінансової безпеки банків в Україні; б) у правозастосовчій діяльності при підготовці проектів нормативних актів органів державної влади та НБУ, інформаційно-аналітичної та методичної літератури для удосконалення практики застосування законодавства, яке регулює правовідносини із забезпечення фінансової безпеки банків в Україні; в) у практичній діяльності державних органів та банків при розробці стратегій оптимізації забезпечення фінансової безпеки суб’єктів. Правові засоби забезпечення фінансової безпеки банків, які розкрито у роботі, можуть застосовуватися суб’єктами з владними повноваженнями і банками як правова модель політики фінансової безпеки банку.

Практичне застосування: результати дослідження використані при формуванні навчально-методичних матеріалів для трьох дистанційних курсів, що викладаються в Університеті банківської справи: «Правове забезпечення безпеки суб’єктів господарської діяльності в Україні», «Безпека банківської діяльності»  та «Правове регулювання фінансової безпеки банку».

Обсяг фінансування: 20 тис. грн. згідно з договором № 29-12/11/01 від 25.01.2015, замовник – ПП «Кантрансбуд», період виконання – 2015 р.

Одержаний науковий результат: розробка теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій щодо формування системи забезпечення інноваційного розвитку регіону. Сформована матриця можливих джерел співфінансування інвестиційних проектів енергозбереження та енергоефективності у Львівській області.

Новизна та науковий рівень: авторами запропонована модель забезпечення інноваційного розвитку регіону, що являє собою поєднання інноваційних пріоритетів, напрямів, механізмів, які спрямовані на формування інноваційного типу розширеного відтворення економіки регіону. Уперше проведено SWOT-аналіз і сформовано відповідну матрицю інноваційного потенціалу Львівської області у сфері енергозбереження в розрізі його складових. Удосконалено методику оцінки ефективності інвестиційних проектів енергозбереження шляхом розширення системи показників для визначення соціальної ефективності, що дозволить не тільки якісно, а й кількісно оцінити соціальний результат інвестування в енергоощадні проекти і програми на рівні підприємств і територій. Набули подальшого розвитку обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення системи державного регулювання інноваційних та інвестиційних процесів, зокрема запропоновано і обґрунтовано модель інвестиційної політики держави зі світового досвіду, яка могла б бути адаптована до вітчизняного інвестиційного ринку, визначено напрями та інструменти інвестиційної політики в забезпеченні модернізації економіки України, детерміновано шляхи вдосконалення системи державного регулювання інноваційних процесів, а також обґрунтовано можливі стратегії залучення іноземного капіталу для стимулювання інвестиційних та інноваційних процесів.

Практичне застосування: розроблено практичні рекомендації щодо: вдосконалення законодавства, що регулює питання енергозбереження в країні; розробки регіональних програм та заходів енергозбереження на рівні обласних та місцевих рад; написання проектів з енергозбереження державними і приватними установами з метою отримання грантової допомоги від міжнародних організацій для їх реалізації. Основні висновки використано при підготовці 1 дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук і 1 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук.

 

Обсяг фінансування: 20 тис. грн. згідно з договором № 29-12/08 від 05.09.2014, замовник – ПП «Кантрансбуд», період виконання – 09.2014. – 04.2015.

Одержаний науковий результат: розроблено механізми реалізації регіональної інвестиційної політики у сфері енергозбереження в умовах інноваційної моделі розвитку економіки.

Новизна та науковий рівень: проведено аналіз світового досвіду реалізації та управління політикою у сфері енергозбереження, що дало змогу з’ясувати спектр важелів та інструментів інвестиційної підтримки енергозбереження і виявити особливості класифікації типів політик у сфері енергозбереження на основі аналізу характеру заходів, які застосовуються кожною з них; набуло подальшого розвитку обґрунтування пропозицій щодо формування перспективних напрямів регіональної інвестиційної політики розвитку енергозбереження; запропоновано науково-практичний підхід до розвитку регіональної інфраструктури інвестиційного забезпечення енергозбереження на основі застосування принципів програмно-цільового методу; обґрунтовано систему заходів щодо реалізації інвестиційної політики енергозбереження із застосуванням економічних, адміністративних та інформаційних механізмів.

Практична цінність: результати дослідження використовуються при розробці інвестиційної політики енергозбереження Львівської області.

Наукові результати, отримані під час виконання науково-дослідних робіт на кафедрах у межах робочого часу викладачів та зареєстрованих в Українському інституті науково-технічної експертизи та інформації:

Період виконання – 01.2018 – 12.2020.

Обґрунтовано методичні і практичні положення системи обліково-аналітичного забезпечення фінансового менеджменту та розробка рекомендацій його впровадження в практику для підвищення прибутковості та конкурентоспроможності cyб’єктів господарювання.

Досліджено теоретичні, методичні та організаційні проблеми обліково-аналітичного й контрольного забезпечення менеджменту. Визначено теоретико-методологічні підходи до розкриття суті та формування моделі обліково-аналітичного забезпечення процесу управління суб’єктами господарювання. Сформульовано модель динамічного управління, суть якої полягає у виробленні комплексу обліково-аналітичних процедур у рамках послідовних організаційно-економічних етапів розробки управлінського впливу. Обґрунтовано вимоги менеджменту до формування системи обліково-аналітичного забезпечення, розкрито місце і функції контролю, розроблено методичні підходи до управління капіталом, оборотними та необоротними засобами, інвестиціями, інноваціями. Удосконалено комплексну методику обліково-аналітичного і контрольного забезпечення формування фінансових результатів підприємства із установленим набором аналітичних показників і коефіцієнтів.

Основні результати роботи над науково-дослідною темою було опубліковано у 2 монографії, 2 навчальні посібники, 5 наукових статтях у виданнях, що індексуються в Scopus та Web of Science, 10 у закордонних виданнях, 11 у фахових виданнях України,  2 – у інших видання, 24 тез доповідей, захищено  1 кандидатську дисертацію, 41 магістерські роботи.

Період виконання – 01.2018 – 12.2019.

Одержаний науковий результат: сформовано методологічний базис забезпечення фінансової стабільності фінансової стабільності кредитних установ; сформульовано парадигмальні детермінанти фінансової стабільності кредитних установ з позиції інституційного та облікового аспектів.

Новизна і науковий рівень: наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні наукової проблеми розроблення та наукового обґрунтування концепції формування системи забезпечення фінансової стабільності кредитних установ з позиції інституційного та облікового аспектів. Найбільш вагомі наукові результати: 1)         вперше запропоновано комплексну модель забезпечення фінансової стабільності кредитних установ, яка включає такі блоки: еволюційний, утворювальний, процесний, діагностичний; 2) вперше запропоновано науково-методичний підхід до оцінки інституційних передумов фінансовій стабільності кредитних установ на основі індикативного підходу, який, на відміну від існуючих, передбачає функціональний підхід до структурування інституційного середовища системи забезпечення фінансової стабільності кредитних установ (далі СЗФСКУ), що дозволило виділити такі напрями оцінки: концептуальне підґрунтя СЗФСКУ, нормативно-правове супроводження СЗФСКУ, транспарентність кредитних установ, захист прав споживачів фінансових послуг та кредитних установ, регулювання та нагляд за діяльністю кредитних установ, взаємозв’язок традиційних кредитних установ та FinTech компаній; 3) вперше запропоновано адитивну структуру методу бухгалтерського обліку, прийнятну в процесі формування корисної інформації про діяльність небанківських фінансово-кредитних установ, яка передбачає трансформацію документування в частині заміни паперових носіїв інформації на електронні; втрату актуальності інвентаризацією у зв’язку з незначною часткою власних матеріальних активів; модифікацію оцінювання в спосіб відображення, заснованому на професійному судженні бухгалтера; нівелювання значення калькулювання; одночасне використання декількох групувальних ознак при багаторівневій структурі рахунку; широке застосування одностороннього запису; зміну техніки подвійного запису шляхом створення масиву шаблонів типових господарських операцій та автоматичного формування записів на підставі електронних форм документів, а також застосування обмежувальних контрольних фільтрів; набуття ознак балансовим узагальненням суто технічної процедури; множинністю форм представлення узагальненої облікової інформації, електронне її представлення в форматі XBRL; 4) удосконалено теоретичний підхід до формування системи цільових орієнтирів діяльності кредитних установ на основі мультивимірного підходу шляхом імплементації ідей концепції сталого розвитку, а саме, не обмежуючись виключно фінансовим виміром діяльності установ, але також ураховувати економічні, соціальні та екологічні ефекти їх функціонування; 5) удосконалено методологію дослідження внутрішніх дисбалансів у діяльності кредитних установ на основі побудови логіко-структурної матриці, що дозволяє систематизувати ознаки, причини виникнення та наслідки критичного накопичення внутрішніх дисбалансів у розрізі функціональних підсистем кредитних установ та життєвих фаз розвитку внутрішніх криз; 6) удосконалено методологічний підхід до комплексної оцінки ефективності СЗФСКУ, яку, на відміну від існуючих, запропоновано здійснювати з позиції як прямих (спираючись на системно-функціональний підхід, який дозволяє провести самооцінку економічної, організаційно-управлінської, інституційної, соціальної ефективності дій суб’єктів), так і опосередкованих результатів/ефектів (на основі використання аксіологічного підходу та теорії життєвих циклів дозволяє діагностувати значущість, дієвість, результативність функціонування системи з позиції ціннісних орієнтирів широкого кола стейкхолдерів) функціонування досліджуваної системи; 7) удосконалено комплексний підхід до оцінки економічних передумов фінансовій стабільності кредитних установ на основі розвитку теорії фінансової нестабільності Х. Мінскі, який, на відміну від існуючих, дозволяє розглядати передумови фінансової стабільність кредитних установ як результат системно-синергетичного впливу фінансової поведінки економічних агентів нефінансового сектору (спосіб фінансування капітальних інвестицій), фази економічного циклу та  особливостей фінансової діяльності кредитних установ; 8)    запропоновано теоретичну модель інституційного середовища СЗФСКУ, у якій визначено його функції (концептуальна, регламентна, контрольна, захисна, інформаційна, аналітична, консультаційно-роз’яснювальна та навчальна), базові інститути середовища та інституції, що виконують функції інституційного середовища; 9)         удосконалено класифікацію видів внутрішніх дисбалансів у діяльності кредитних установ, означивши такі класифікаційні критерії: форма прояву (латентні; активні); характер дестабілізуючого впливу на діяльність кредитних установ (проблемотвірні; симптоматичні); рівень взаємозалежності (ізольовані; резонансні); характер перспектив для розвитку кредитних установ (сприятливі; які передують новому етапу розвитку; несприятливі (руйнівні)); причини виникнення (спричинені об’єктивною обмеженістю ресурсів; спричинені якістю організаційно-управлінських рішень на рівні кредитних установ; свідомо сформовані для досягнення певної мети; спричинені діяльністю спеціалізованих регулюючих, наглядових та контролюючих органів; структурні, циклічні; стохастичні); характер і масштабність наслідків (сприяючі зростанню бізнесу; призводять до фінансової нестійкості; призводять до фінансової нестабільності, призводять до кризи). Це дозволяє більш ґрунтовно розкрити їх безпосередній та опосередкований вплив на фінансову стабільність кредитних установ; 10) удосконалено конструкційну будову системи принципів бухгалтерського обліку, виокремивши дві групи: принципи-припущення та принципи вимоги, а також описано детермінаційні зв’язки між ними, обґрунтовано визначальну роль принципів-припущень і похідний характер принципів-вимог. Такий конструкційний підхід до системи принципів бухгалтерського обліку дозволяє прогнозувати зміну корисності облікової інформації та обґрунтовує пряму залежність між парадигмою бухгалтерського обліку та принципами-припущеннями; 11) удосконалено методологію підготовки якісної облікової інформації небанківськими фінансово-кредитними установами шляхом виокремлення критеріїв життєздатності принципів бухгалтерського обліку (доречність, об’єктивність, здійсненність), які дозволили обґрунтувати потреби в модифікації принципів-припущень в частині регульованої волатильності меж рівнів майнової самостійності та заміни принципу автономності на принцип релевантної звітної одиниці, а також кардинальні зміни принципів-вимог щодо їх сутності і назв (розширення сутності принципу єдиного грошового вимірника, що передбачає використання спільного грошового вимірника задля узагальнення та порівняння облікової інформації, що не виключає використання у бухгалтерській звітності інших вимірників; зміна назви принципу послідовності на принцип узгодженості у зв’язку з невідповідністю семантичного наповнення «послідовності» цілі принципу з одноіменною назвою та коректним відображенням змісту; заміна принципу історичної вартості (собівартості) на принцип справедливої оцінки, який передбачає альтернативність підходів, баз, способів та прийомів оцінки); 12) удосконалено класифікацію видів кредитної установи на підставі виділення таких класифікаційних ознак, як: специфіка основної діяльності, тип бізнес-моделі,  характер об’єднання, тривалість функціонування, спеціалізація у фінансовому посередництві,  рівень впровадження технічних інновацій; визначення сутнісних характеристик фінансової стабільності кредитних установ; 13) удосконалено класифікацію різновидів фінансової стабільності та фінансової стабільності кредитної установи; 14) отримало подальшого розвитку обґрунтування характеристичних ознак понять фінансової стабільності, фінансової стійкості та фінансової безпеки шляхом виділення таких критеріїв: час; природа поняття; ключові характеристики, що формують економічний зміст поняття; фундаментальна передумова забезпечення. 15) розвинуто структурування чинників фінансової стабільності кредитних установ на основі діаграми Ісікави; 16) удосконалено трактування таких дефініцій: «фінансова стабільність кредитного сегменту фінансового сектору», «фінансова стабільність кредитної установи»; 17) удосконалено обґрунтування механізму впливу зміни факторів функціонування небанківських фінансово-кредитних установ на мету, завдання та функції бухгалтерського обліку шляхом екстраполяції теорії науково-дослідних програм І. Лакатоса; 18) удосконалено підходи до оцінки модифікацій завдань та функцій бухгалтерського обліку небанківських фінансово-кредитних установ шляхом застосування критеріїв «вектор змін» та «сила зміни»; 19) удосконалено класифікацію об’єктів бухгалтерського обліку небанківських фінансово-кредитних установ шляхом виділення груп загальнокорпоративних та специфічних об’єктів, а також об’єктів, що мають змішаний характер; 20) удосконалено системний підхід до поділу користувачів бухгалтерської інформації небанківських фінансово-кредитних установ, що базується на врахуванні їх інтересів та участі у прийнятті управлінських рішень; 21) отримало подальшого розвитку обґрунтування структурної побудови парадигми бухгалтерського обліку шляхом виокремлення її компонентів  відповідно до рівнів пізнання.

Практичне значення результатів. Результати дослідження опубліковано у 2-х одноосібних монографіях сукупним обсягом 53 д.а.; підготовлено 23 наукові статті, з них 2 опубліковано у наукових виданнях, що індексуються в науково-метричних базах Scopus та Web of Science, 2 – у зарубіжних наукових виданнях, 14 – у виданнях, що індексуються  в базі Copernicus, інші – у фахових вітчизняних виданнях; взято участь у 24 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, у тому числі, із залученням магістрантів та аспірантів; успішно захищено 12 кваліфікаційних магістерських робіт. Результати наукового дослідження впроваджено у освітній процес для підготовки фахівців за освітніми програмами 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» та 071 «Облік і оподаткування» освітніх рівнів бакалавр та магістр при викладанні дисциплін «Фінансовий менеджмент (рівень В) – Антикризове управління», «Банківський менеджмент», «Цифрова економіка», «Менеджмент організацій та адміністрування», «Фінансовий облік I» (довідки від 28.12.2018 р. № 04-1-002/730, № 04-1-002/731).

 

Наукова цінність отриманих результатів полягає в подальшому розвитку теоретичних аспектів цифрової економіки, розроблення науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо вирішення проблемних питань цифрової трансформації економіки, фінансового і реального секторів, державного управління, соціальних інститутів.

Розкрито об’єктивні основи, сутнісні характеристики та виокремлено категоріальні особливості цифрової економіки. Проведено компаративний аналіз концептуальних підходів країн світу щодо з визначення передумов, проблем, загроз і прийнятих стратегічних рушень щодо формування цифрової економіки. Спираючись на основні теоретичні концепції, а саме  положень про стадії розвитку цивілізації та формування постіндустріального суспільства в умовах трьох секторної моделі економічної системи,  глобалізації соціально-економічних процесів,  довгих хвиль і технологічних укладів, четвертої промислової революції та формування постіндустріального суспільства, ринкової рівноваги та провалів ринку, доведено, що передумовами цифрової економіки є прискорення розвитку глобалізаційних процесів і формування постіндустріального суспільства. Виокремлено базові положення, проблеми і перспективи  Індустрії 4.0 та цифрових трансформацій реального сектору економіки. Обґрунтовано формування нової парадигми фінансової інфраструктури цифрової економіки і технотренди в фінансовій сфері, базуючись на аналізі її стану та враховуючи потенційні можливості розвитку. Розкрито трансформаційний потенціал основних соціальних інститутів, принципи формування цифрового суспільства. Доведено важливість і виявлено проблеми державної політики і державного управління в контексті активізації поширення процесів цифровізації економіки. Визначено основні пріоритети формування стратегії державної політики щодо цифровізації національної економіки. Обґрунтовано цифрові тренди реального сектору національної економіки, а саме формування цифрової бази, аналітика і Big Data, цифровізація виробництва і продажів. Проведено економетричний аналіз впливу цифровізації на розвиток аграрного виробництва, що дозволило зробити висновок про наявність існування певного закономірного зв’язку між розвитком економіки держави (ВВП), її експортним потенціалом, динамікою розвитку аграрного сектору економіки (виробництвом агропродукції) та цифровізацією виробничих й економічних процесів, що слугує підґрунтям для подальшого аналізу впливу цифровізації на аграрне виробництво та управління сільськогосподарськими підприємствами. Виявлено ставлення суспільства до креативної економіки на основі  проведеного соціологічного опитування і розкрито особливості трансформації креативної індустрії в умовах цифрової економіки, зокрема, впровадження штучного інтелекту, технології блокчейн, криптовалюти, інтернету речей, машинного навчання, оцінюючи поліаспектність ефектів впливу, а також удосконалено науково-методичний підхід оцінки креативних індустрій шляхом запровадження коефіцієнта активності і запропоновано  першочергові заходи, які здатні забезпечити прискорення їх подальшого розвитку. Охарактеризовано процеси цифровізації та їх вплив на ринок фінансових послуг. Виявлено характеристичну сутність і сучасні прояви цифрової конвергенції та інтеграції на ринку фінансових послуг. Доведено особливості впровадження цифрових технологій в сферу страхових відносин, скринингу цифрового профілю клієнтів, ідентифікації кібер-ризиків і здійснення кібер-страхування. Узагальнено трансформацію підходів у політиці, інструментах і технологій обліку та оподаткування в умовах цифрової економіки, зокрема цифрових активів (криптовалюти). Систематизовано процеси інституційної колаборації традиційних та високотехнологічних фінансових інституцій, виокремлено напрями взаємодії та їх потенційний вплив на фінансову стабільність фінансового сектору. Виявлено чинники фінансової безпеки та особливостей їх прояву в умовах цифрової економіки, обґрунтовано потенційні можливості цифрових технологій у забезпеченні дієвості деактивації тіньової економіки, а також у боротьбі  з негативними проявами економіки терору.

За результатами дослідження опубліковано 110 наукових праць, у томі числі 8 статей  (Scopus, Web of Science), 1 одноосібна і взято участь у 4 колективних монографіях, 25 статей і 8 статей у співавторстві зі здобувачами, 64 тези доповідей.

Впроваджено в освітній процес варіативну компоненту «Цифрові технології у фінансах».

 

Найсуттєвіші результати дослідження, що становлять наукову новизну, такі. Удосконалено: теоретико-методологічні аспекти ризиків банків в контексті управління діяльністю банків на ринку похідних фінансових інструментів; існуючі теоретичної основи щодо використання методів хеджування, яка набуває особливої гостроти у вирішенні завдань формування напрямків досліджень імплементації строкових інструментів у системі управління банківськими ризиками, що проявляються в істотних змінних амплітуди динаміки валютних ризиків на касовому ринку, зростаючих ризиків кредитних портфелів банків, а відтак, трендів та негативних значень макроекономічного характеру; поняття «ринок похідних фінансових інструментів» із застосуванням системного та синергетичного підходів, під яким пропонується розуміти процес підтримання ринком стану динамічної рівноваги, який знаходиться під впливом ендогенних і екзогенних факторів, що дозволяє забезпечити виконання його функцій на основі зворотного зв’язку між фінансовим та реальним сектором; методичні положення щодо визначення  впливу ендогенних та екзогенних факторів на стійкий банків в системі управління діяльністю банків на ринку похідних фінансових інструментів; науково-методичні засади щодо ідентифікації ризику в умовах використання складних конструкцій фінансових інструментів строкового характеру в системі хеджування ризиків, а також висвітлено напрямки формування банківської справи на основі фінансових інновацій. Набули подальшого розвитку: поняття «хеджування»  запропоновано розглядати в контексті  дослідження, як управління ризиками, що базується на цілісній системі взаємодій відкритої  балансової та позабалансової позицій економічно пов’язаних з ризиковим активом, що враховує вартість під ризиком в основі формалізації контрактними зобов’язаннями часових та цінових параметрів реалізації базового активу в майбутньому; визначення поняття «похідні фінансові інструменти», під якими запропоновано розуміти фінансові інструменти строкового ринку, що поєднують наступні ознаки: виступають домінантною формою фіктивного капіталу; можуть бути використані як складові або самостійні продукти фінансового інжинірингу; вартість яких походить від вартості базових активів, що лежать в їх основі; розрахунки за якими можуть здійснюватися на певних умовах в майбутньому; призначені для трансформації і передачі ризиків як інструменти хеджування та спекуляції. На відміну від існуючих, наведене визначення поєднує структурно-функціональні ознаки похідних фінансових інструментів у часовому, вартісному, рольовому та структурному розрізах, й дозволяє обґрунтувати їх дуалістичну природу (як інструментів управління та генерації ризиків).

Наукова цінність отриманих результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні запропонованих напрямків вдосконалення правової системи в Україні та врегулювання правовідносин у відповідності до європейських та міжнародних норм.

Наукова новизна досліджень полягає в тому, що процес євроінтеграції України вимагає забезпечення її відповідності критеріям Євросоюзу. Зважаючи на вимоги Європейського Союзу до країн, які мають інтеграційні устремління, необхідно визнати, що Україна потребує приведення суспільно-правової системи до необхідних стандартів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в: 1) узагальненні та систематизації теоретичних положень, сутнісних характеристик та категоріальних особливостей понять «правова система України» та «європейська інтеграція»; 2) визначенні конституційних, адміністративно-правових та політичних особливостей механізмів впливу на ефективність європейської інтеграції; 3) досліджені, систематизації та розвитку теоретичних положень щодо формування та розвитку конституційного, фінансового, господарського, цивільного, трудового та кримінального права в умовах процесу інтеграції до ЄС; 4) дослідженні та класифікації типів соціальних, правових та політичних ризиків, які можуть створити загрозу невиконання, взятих Україною зобов’язань перед ЄС; 5) дослідженні діяльності органів державної влади та недержавних інституцій та визначити теоретико-правові напрямки вдосконалення їх діяльності; 6) визначенні основних тенденцій та окресленні особливостей трансформації правових засад діяльності ЄС; 7) розробці комплексу науково-методичних та практичних рекомендацій щодо трансформації національної правової системи до стандартів громадянського суспільства.

Основні результати роботи над науково-дослідною темою було опубліковано у 1 монографії іноземного видавництва, 9 наукових статтях, у т.ч. 3 – у виданнях, зареєстрованих в Scopus та Web of Science, 10 тез доповідей.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад формування цінностей та традицій європейської економічної науки, внеску європейських економічних шкіл у формуванні гуманістичних економічних цінностей та гуманізації економіки.

Результати дослідження розвивають теоретико-методологічні засади формування системи економічних цінностей через призму теоретичних положень провідних європейських та вітчизняних економічних шкіл, обґрунтовують теоретичні засади формування  соціально-орієнтованої ринкової економіки України та її євроінтеграційний вектор розвитку.

Вперше проаналізовано еволюцію економічної теорії в контексті її ціннісних орієнтацій та внеску європейських економічних шкіл у її розвиток, що дало змогу виділити гуманістичні цінності та традиції європейської економічної науки та її вплив на розвиток усієї економічної науки та гуманізацію економіки загалом та формування її сучасної парадигми. Удосконалено систему наукових поглядів на соціальні науки у єдності знань про людську поведінку на основі економічних фундаментальних принципів: максимізуючої поведінки, стабільності смаків і рівноваги; удосконалено способи дослідження особливостей формування нового поняттєво-категоріального апарату соціальних наук в умовах глобалізації економіки; підхід до аналізу досліджень різних європейських економічних шкіл з визначенням історичної, аналітичної, світоглядної компоненти щодо предмету економічної теорії. Отримав подальший розвиток методологічний підхід, за яким економічну теорію доцільно розглядати як галузь знань, яка розкриває явища, процеси, які формують основу теоретичної бази соціальних дисциплін і формують понятійно-категоріальний апарат соціальних наук. Запропоновано розглядати економічну науку через єдність знань соціальних наук про людську поведінку на основі неокласичних принципів максимізуючої поведінки, економічної раціональності, рівноважного підходу і граничного аналізу. Отримало подальшого розвитку теоретичне обґрунтування використання філософії розвитку науки й наукового пізнання в економічній науці з позиції аналізу її класичної моделі. Удосконалено визначення функцій економічної науки за допомогою комплексно-функціонального підходу, що дало змогу виділити таку функції як формування інтелектуального капіталу суспільства епохи глобалізації. Запропоновано неокласичні критерії визначення економічної науки через проблему оптимального розподілу обмежених ресурсів, формуванням системи цінностей шляхом розгляду нової якості ресурсів, котрі стають всезагальними і виступають в якості суспільних цінностей. Обґрунтовано неокласичний концептуальний зміст економічної науки в розумінні економічних цінностей як граничних параметрів, що констатуються в процесах оптимізації всіх сторін економічних процесів. Проведено дослідження економічної школи «великого неокласичного синтезу», що формує єдині цінності європейської та світової економічної науки на основі ролі держави у кейнсіанстві та монетаризмі. Здійснено ґрунтовний аналіз сучасної теорії інклюзивного економічного зростання, моделей інклюзивного розвитку та обґрунтовано європейську модель інклюзивного розвитку економіки України, запропоновано вперше авторський підхід до визначення нового показника, який характеризує соціально-економічний розвиток регіону – індекс інклюзивного розвитку регіону. Проведено порівняльний аналіз політико-економічної ситуації в Німеччині середини ХІХ ст. та в Україні початку ХХІ ст. як середовища для формування наукових економічних поглядів, що знайшли своє вираження в концепції німецької історичної школи і сьогодні продовжують розвиватися в світовій та українській економічній науці.

Практичне застосування. Основні положення досліджень використовуються у навчальному процесі при підготовці бакалаврів, магістрів та докторів філософії при викладанні фундаментальних економічних дисциплін: «Сучасна економічна теорія»; «Макроекономіка та мікроекономіка»; «Міжнародна та регіональна економіка»; «Глобальна економіка»; «Поведінкова економіка», «Міжнародна економічна інтеграція та транскордонне співробітництво». За результатами дослідження опубліковано 1 монографію, 1 підручник, 15 наукових статей.

Результати дослідження містять розроблення теоретико-методологічних засад та науково-практичних підходів до модернізації фінансової системи України на базі активізації фінансових ресурсів суб’єктів господарювання та домогосподарств.

Досліджено та аналізовано функціонування фінансової системи України, розвинуто розуміння сутності, змісту та структури фінансової системи України.. Визначено терміни «фінансово-кредитні відносини» – з огляду на виокремлення прав власності і/або позики при акумулюванні, розподілі, перерозподілі та використанні фінансово-кредитних ресурсів, а також утворення внаслідок цього в економічних суб’єктів активів і зобов’язань; «фінансовий ринок» – з огляду на розгляд його як специфічної сфери фінансово-кредитних відносин; «фінансово-кредитна система» – за рахунок її характеристики поряд з іншими існуючими ознаками як сукупності фінансово-кредитних відносин; теоретико-методологічний підхід до побудови моделі взаємодії суб’єктів фінансової системи, яка, на відміну від існуючих, базується на матриці фінансово-кредитних відносин, що виникають між ними. Використання такої матриці дає змогу виявити напрями і характер фінансово-кредитних відносин суб’єктів фінансового ринку та рівні їх взаємодії (національний, глобальний); механізми управління фінансово-кредитними відносинами на фінансовому ринку, які передбачають урахування їхнього характеру та особливостей прояву відповідно до напрямів фінансової політики держави та моделі розвитку фінансового ринку. Обґрунтовано методологічний підхід до комплексного дослідження фінансово-кредитних відносин на фінансовому ринку, який містить шість блоків: обґрунтування теоретико-методологічних засад фінансово-кредитних відносин; побудова матриці і схеми їх здійснення; визначення моделі формування фінансово-кредитних відносин на фінансовому ринку; періодизація процесів становлення і розвитку фінансово-кредитних відносин; оцінювання залежності зміни ВВП від розвитку фінансового ринку; обґрунтування організаційно-економічних умов та механізмів забезпечення розвитку фінансово-кредитних відносин на фінансовому ринку. Розвинуто методологічні засади узгодження інтересів суб’єктів фінансового ринку на базі визначення критеріїв раціональності у формуванні фінансово-кредитних відносин держави, домогосподарств, нефінансових, депозитних та фінансових корпорацій, що дає змогу приймати раціональні управлінські рішення. Запропоновано науково-методичний підхід до поетапної оцінки фінансово-кредитних відносин суб’єктів фінансового ринку за рахунок виокремлення аналізу їх регламентації. організації, а також методичного, фінансового, інформаційно-аналітичного, кадрового і технологічного забезпечення, що дало змогу більш повно врахувати основні чинники розвитку фінансового ринку та визначити модель його розвитку. Удосконалено наукові підходи до розроблення стратегії і тактики управління фінансовими ресурсами суб’єктів господарювання, які враховують особливості визначення потреби в капіталі, формування власних та залучених фінансових ресурсів і політику фінансування необоротних та оборотних активів. Це дало можливість визначити послідовність та згрупувати завдання процесу управління фінансовими ресурсами підприємств в умовах конкурентного середовища. Удосконалено дефініцію «фінансова реструктуризація», зокрема визначено, що під цим поняттям слід розуміти процес перебудови фінансової структури корпорацій, який здійснюється з метою максимізації добробуту акціонерів та збалансування інтересів інших стейкхолдерів у довгостроковому періоді; концептуальні підходи до визначення об’єкта фінансової реструктуризації як структури джерел фінансування та центрів фінансової відповідальності, що в сукупності формують фінансову структуру корпорацій. Такий підхід дає можливість використовувати фінансову реструктуризацію  як оперативно-тактичний та стратегічний інструмент корпоративного фінансового менеджменту, а також врахувати інтереси ключових стейкхолдерів. Удосконалено визначення «ринок роздрібних банківських послуг» як сукупність послуг банківських установ що надаються населенню (фізичним особам, домогосподарствам) для задоволення їх особистих потреб, не пов’язаних з підприємницькою діяльністю. Набули подальшого розвитку: формування стратегії забезпечення фінансової безпеки банку, що, на відміну від існуючих підходів, включає модель вибору та реалізації стратегії залежно від фактичного рівня фінансової безпеки банку та містить перелік заходів, які сприятимуть ефективному розвитку банку в умовах невизначеності та існуючих загроз; підходи до оцінювання вартості страхових компаній, що передбачає врахування більшої кількості чинників впливу і дає більш адекватну інформацію про вартість бізнесу з урахуванням можливих змін в майбутньому порівняно з відомими підходами до оцінювання вартості бізнесу.

Результати впроваджено в навчальний процес ДВНЗ «Університет банківської справи» при підготовці навчально-методичного забезпечення дисциплін «Фінанси», «Фінансовий ринок», «Фінансові ринки та інститути», «Страхування», «Страхові послуги». Основні результати роботи над науково-дослідною темою було опубліковано у 2 монографіях, 2 навчальних посібниках, 39 наукових статтях, та 15 тезах доповідей. на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях. Основні висновки використано при підготовці 3 дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук та 9 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. використано при підготовці 1 дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук та 4 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук.

Виходячи з розуміння соціального забезпечення як інструменту політики, системи соціальних технологій, що застосовуються для регулювання рівня життя населення і передбачають надання послуг та матеріальних ресурсів у різних формах, що фінансуються державою, виявлено та представлено в системному описі, яким чином соціальне забезпечення реалізує широкий комплекс прав усіх верств населення, кожного конкретного громадянина. Особливу увагу зосереджено на проблемах соціального захисту – конкретній сфері соціальної політики держави, яка правовими, фінансово-економічними, адміністративними заходами забезпечує відповідне до наявних соціальних стандартів існування тим групам населення, які знаходяться в особливо складному матеріальному становищі, або мають особливі фізичні чи психічні потреби, або перебувають у тяжких життєвих обставинах і не здатні поліпшити їх без зовнішньої підтримки. Отримано та систематизовано наукові знання у сфері соціальної підтримки громадян, яку українське суспільство реалізує у період кардинальних соціально-економічних реформ, відповідно до особливостей економічного, національно-культурного та соціально-культурного розвитку країни, виявлення шляхів реформування системи соціального забезпечення та захисту, а також уточнення і практична реалізація формування відповідних компетентностей для підготовки фахівців для цієї системи. Розпочато роботу з підготовки рукопису навчального посібника «Основи соціального забезпечення в Україні».

Основні положення досліджень опубліковано в 1 статті у фаховому науковому виданні та 4 тезах доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях, використовуються для розробки і впровадження в освітній процес в ЛННІ УБС Освітньої програми, навчального плану та робочого навчального плану підготовки фахівців спеціальності 232 Соціальне забезпечення, ОКР бакалавр. Підготовлено до видання рукопис навчального посібника «Соціальне забезпечення в Україні» 572 с. Обговорено на засіданні кафедри та рекомендовано до розгляду на Вченій раді ДВНЗ «УБС».

Результати дослідження обґрунтовують теоретико-методологічних та прикладних основ формування корпоративної культури суб’єктів господарювання займає важливе значення з позиції інноваційного розвитку суспільства. Проведено ідентифікацію рівнів розвитку корпоративної культури організацій та фірмових стандартів як складових елементів її формування. Проаналізовано проблеми розвитку корпоративної культури в Україні з позиції синергетики науки і виробництва та розробка  рекомендацій  щодо його вдосконалення в умовах сучасного розвитку організацій. Удосконалено підходи щодо визначення інструментів покращення формування та вдосконалення корпоративної культури господарюючих суб’єктів та фінансово-кредитних установ, виходячи із зарубіжного досвіду та моделі «наука – виробництво». В результаті аналізу отримано узагальнення результатів і розроблено рекомендації для вітчизняних науково-виробничих підприємств з метою підсилення значимості впливу науки на  виробництва та загальну ефективність їхньої діяльності у напрямку розвитку корпоративної культури.

Обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування корпоративної культури як комплексу зовнішніх і внутрішніх чинників діяльності організації, визначено шляхи її покращення в процесі роботи організації з позицій синергії науки і виробництва, розроблено рекомендації щодо напрямів розвитку корпоративної культури господарюючих суб’єктів та фінансово-кредитних установ України в умовах домінування знаннєвих цінностей. Для цього: охарактеризовано особливості сучасного стану інноваційного розвитку в Україні як засадничої умови формування корпоративної культури з позиції нових знаннєвих цінностей; узагальнено теоретичні знання щодо формування корпоративної культури в організації; проведено діагностику стану корпоративної культури організацій  (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ДП «Держзовнішінформ», ТзОВ «ЛЕОНІ Ваерінг Системс УА ГмбХ») в умовах домінування знаннєвих факторів; запропоновано організаційні заходи щодо покращення корпоративної культури в організації; досліджено зарубіжний досвід корпоративної культури та з’ясовано можливості її адаптації на підприємствах України; окреслено інноваційні напрями вдосконалення корпоративної культури фінансово-кредитних установ України.

За результатами дослідження опубліковано 2 монографії, у т.ч. 1 – у іноземному видавництві англійською мовою, 12 наукових статей, у т.ч. 2 – у виданнях у Web of Science, 4 тез доповідей,  захищено  1 кандидатську дисертацію. Основні положення досліджень використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін «Менеджмент», «Управління персоналом» та «HR-менеджменту».

Розроблено теоретичні засади індустрії фінансових послуг та їх ролі в розвитку національної економіки. Результати дослідження опубліковані у 3 статтях в наукових фахових виданнях, у т.ч. 1 – у виданні, що індексується в науковометричній базі Web of Science.

Обґрунтовано теоретико-методологічні засади інформаційно-аналітичного забезпечення сталого розвитку корпоративних систем, зокрема: систематизовано базові передумови запровадження стратегії сталого розвитку корпоративних систем; визначено зовнішні та внутрішні чинники забезпечення сталого розвитку корпоративних систем; окреслено інформаційні можливості інтегрованої звітності для індикації ступеня сталого розвитку корпоративних систем; встановлено та обґрунтовано аналітичні індикатори сталого розвитку корпоративних систем.

Розроблено теоретичні засади забезпечення ефективності та конкурентоспроможності економіки в контексті сталого розвитку соціально-економічних систем; розкрито вплив цифровізації на підвищення ефективності та конкурентоспроможності економіки; проаналіззовано соціально економічний розвиток країни в умовах глобалізаційних викликів; систематизовано наукові дослідження щодо формування ефективних систем управління ризиками в діяльності банків; визначено методи та критерії оцінки якості кредитно-інвестиційних портфелів банків. За результатами дослідження опубліковано 24 статті у наукових фахових виданнях, з них 3 – до видань, включених у науковометричну базу Web of Science.

Розроблено моделі системи забезпечення інвестиційної безпеки України запропоновано авторський підхід до оцінки інвестиційної безпеки України та обґрунтовано її інституційні передумови; удосконалено концептуальні основи фінансової стабільності кредитних установ, обґрунтовано методологію формування системи забезпечення фінансової стабільності кредитних установ, яка базується на теорії динамічної фінансової рівноваги, концепції вартісно-орієнтованого менеджменту, ризик-орієнтованому підході, ідеях концепції сталого розвитку; розроблено підходи щодо організації роботи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в аспекті управління активами ліквідних баків та налагодження фінансових розслідувань операцій банку із власниками та інсайдерами, а також запропоновано удосконалений порядок розрахунку, нарахування та сплати регуляторного збору учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;  удосконалено методологію антикризового управління в банку та його основних ознак згідно з системних підходом, у тому числі наукові-методичні підходи до діагностування кризи в банківській системі на мікро- та макрорівнях; досліджено проблематику стратегічного управління функціонуванням системи банків з державною власністю, а також організаційно-управлінських аспектів діяльності фінансово-кредитних установ України у сучасних умовах, а саме, приділена увага питанням раціонального фондування ресурсів та особливостям впровадження інновацій у діяльність фінансових посередників.

Одержані результати наукового дослідження були опубліковані у 1 монографії, 13 статтях та оприлюднені у 26 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, упроваджено у навчальний процес при викладанні таких дисциплін: «Моделювання та оптимізація бізнес-процесів у банку», «Банківські операції», «Центральний банк та грошово-кредитна політика», «Банківський аудит», «Внутрішній аудит в банку», «Ризик-менеджменту у банку», «Іпотечний ринок», «Банківський менеджмент», «Фінансовий менеджмент у банку». За результатами досліджень захищено 10 магістерських робіт.

Науковим результатом дослідження є система соціально-філософських проблем в економіці та освіті та шляхи їх вирішення.

Ідентифікована система соціально-філософських проблем в економіці та освіті в сучасних умовах глобалізації та інтеграції, вивчено причини та наслідки їх виникнення. Проведено аналіз морально-етичних аспектів сучасної економіки, соціальної відповідальності бізнесу, розкрито антропомірність та етичні детермінації економічної діяльності, роль гуманітарного знання в її регулюванні. Досліджено проблему відновлення та утвердження в українському суспільстві трудової етики і соціальної справедливості, релігійних цінностей та їх впливу на економічний успіх. Проведено аналіз генези особистості у світі економіки та її людських орієнтирів, економічної та корпоративної культури бізнесу, економічного мислення та економічної ментальності, проблем взаємозв’язку людини, власності і економічної свободи, людського капіталу як національного багатства. Розглянуто історичний розвиток економічного знання та його взаємозв’язок з економікою, розвиток інтердисциплінарних зв’язків економічного і соціально-гуманітарного знання, запропонована модель підготовки соціально-відповідального фахівця в системі вищої економічної освіти. Базуючись на аксеологічному підході, запропоновано концепт забезпечення підвищення якості підготовки та конкурентоспроможності сучасного фахівця, що полягає у спрямованості педагогічних впливів на актуалізацію творчого потенціалу студентів, підвищення у них професійної мотивації та мотивації до досягнення успіху в діяльності, формування прагнення до самовдосконалення та успішної самореалізації в професії; розроблено рекомендації впровадження професійно-орієнтованого підходу як компоненти сучасної парадигми змісту навчання професійного іншомовного спілкування, для формування у студентів стійкої здатності іншомовного спілкування у конкретних професійних, ділових, наукових сферах і ситуаціях із урахуванням особливостей професійного мислення; розроблено методичні підходи формування змісту моделі професійно-орієнтованого навчання іншомовного спілкування, а саме комунікативних умінь за видами мовленнєвої діяльності на основі загальної та професійної лексики, мовні знання та навички, що включають знання фонетичних явищ, граматичних форм, правил словотворення, лексичних одиниць, термінології, характерної для певної професії та соціокультурні знання; обґрунтовано необхідність здійснення соціолінгвального аналізу англомовних неономінацій, які відображаються у явищі економічної глобалізації.

За результатами дослідження опубліковано 20 статей та 18 тези доповідей на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, 4 – методичні розробки.

 

Проведено теоретичне та емпіричне дослідження основних недоліків у моделі функціонування та державного регулювання кредитно-рейтингових агентств в Україні, зокрема, досліджено їх роль та ключові функції, ідентифіковано основні ризики, що генеруються внаслідок збоїв у коректній роботі кредитно-рейтингових агентств. Авторами систематизовано та охарактеризовано найбільш поширені недоліки у моделі функціонування та державного регулювання діяльності кредитно-рейтингових агентств. Досліджено міжнародний теоретичний доробок та практичний досвід у сфері реформування діяльності кредитно-рейтингових агентств. Обґрунтовано систему показників для емпіричного дослідження якості послуг з визначення та оновлення кредитних рейтингів в Україні, а також діагностики недоліків у моделі функціонування та державного регулювання вітчизняних кредитно-рейтингових агентств.

За результатами дослідження опубліковано 5 статей у фахових наукових виданнях, 1 у виданні, що входить до наукометричної бази даних Scopus, та 5 тез доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях.

Проведено уточнення поняття «стратегія кредитно-інвестиційної діяльності банку». Розвинуто підходи до сучасної класифікації стратегій кредитно-інвестиційної діяльності банків. Обґрунтовано закономірності формування та реалізації стратегій кредитно-інвестиційної діяльності банків в сучасних умовах України. Оцінено фактори впливу зовнішнього і внутрішнього середовища на реалізацію стра­тегій кредитно-інвестиційної діяльності вітчизняних банків. З’ясовано вплив ресурсної складової на обсяг кредитно-інвестиційного портфеля банків. Про­ведено оцінку ефективності стратегій кредитно-інвестиційної діяльності банків України та розроблено рекомендації з підвищення їх ефективності. Досліджено теоретичні та практичні аспекти формування та реалізації стратегій кредитно-інвестиційної діяльності на мікро- та макрорівні з урахуванням ендогенних та екзогенних факторів, проаналізовано вибір стратегії відповідно до етапу розвитку банківської системи. Запропоновано шляхи удосконалення стратегій на мікро- та макрорівні, з використанням економіко-математичної моделі та впровадженням зарубіжного досвіду. Основні положення та рекомендації щодо аналізу діяльності банків доцільно використовувати в практиці аналітиками служби внутрішнього аудиту при визначенні власної конкурентної позиції. Для детального вивчення закономірностей діяльності банківських установ запропоновано напрями використання в аналітичній роботі служби внутрішнього аудиту методів, що ґрунтуються на математичній статистиці. Аналіз і прогноз щодо обсягів ресурсів та активів на певний період часу (квартал, рік) підвищує актуальність інформації, що оптимізує управління кредитною установою та уможливлює збереження і покращення ринкових позицій банку. Розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності банків шляхом удосконалення системи менеджменту. Проведено оцінку банківських технологій з точки зору їх ефективності та адекватності соціально-економічній ситуації в країні. Розроблено пропозиції щодо удосконалення системи контролю за діяльністю банків на макро- та макрорівні

За результатами дослідження опубліковано 4 статті у фахових наукових виданнях та 4 тез доповідей на науково-практичних конференціях.

 

Всебічно досліджено теоретичні основи управління проблемними активами банків на основі виявлення причин виникнення проблемних активів, класифікації чинників виникнення кредитних ризиків банків, розвитку методичних підходів щодо аналізу ефективності управління проблемними активами банків, а також обґрунтування інтегрованого підходу до організації роботи банку з проблемними активами. Запропоновано методичний підхід до регулювання кредитних ризиків банків на основі структурно-логічної моделі, застосування якої дає можливість впливати на рівень кредитних ризиків з урахуванням стратегічних завдань діяльності банків через комплексний аналіз чинників ризику, адекватний вибір та ефективне застосування методів їхнього регулювання за етапами кредитного процесу. Розроблено методику оцінки економічної ефективності регулювання кредитних ризиків банків на засадах урахування зміни вартості грошових потоків у часі, сукупних витрат на регулювання, потенційних втрат та втраченої вигоди під час здійснення кредитних операцій, що дає змогу оцінити ефективність управління проблемними кредитами і поліпшує управління витратами банків. Обґрунтовано ефективність застосування методів імітаційного моделювання для оцінювання банківських ризиків, що дозволяє за допомогою імітаційної моделі коригувати величину ризику в бік зменшення його ступеня, а тому забезпечити прийняття обґрунтованого рішення щодо надання кредиту та щодо розрахунку резерву під кредитний ризик конкретної кредитної операції.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес при викладанні дисциплін «Кредитування і контроль», «Ризик-менеджмент в банку», «Фінансовий менеджмент в банку» та тренінгу «Інноваційні технології» у Львівському навчально-науковому інституті. За результатами дослідження опубліковано 1 монографію. Проведено засідання секції «Пріоритети і перспективи розвитку банківської системи України в умовах глобалізації та євроінтеграції» при проведенні XІ Міжнародної науково-практичної конференції «Інтеграція України у європейський та світовий фінансовий простір» (20 травня 2016 року). 19 травня 2016 року спільно з банкірами та науково-педагогічними працівниками вітчизняних та зарубіжних навчальних закладів організовано та проведено круглий стіл на кафедрі банківської справи на тему «Сучасні проблеми і перспективи розвитку банківської освіти і науки в Україні» (19 травня 2016 року)».

Визначено передумови, сутність та особливості демократизації моделей виробничої організації і управління персоналом; обґрунтовано особливості діагностики  професійної компетентності керівників колективів в контексті демократизації управління; узагальнено тенденції розвитку моделей демократизації управління людськими ресурсами; визначено сутність емоцій персоналу в забезпеченні демократизації  використання людських ресурсів підприємства. Узагальнено процеси формування, розподілу, використання виробничих ресурсів; визначено напрями зниження витрат на виробництво та їх вплив на результати діяльності підприємства; подано оцінку забезпеченості підприємства трудовими ресурсами та запропоновано напрями підвищення продуктивності праці;  запропоновано для  якісного аналізу трудових ресурсів факторну  модель продуктивності праці; визначено резерви підвищення продуктивності праці й випуску товарної продукції; комплексно проаналізовано витрати на виробництво продукції, собівартості та реалізації готової продукції підприємства; виявлено резерви зниження собівартості продукції; досліджено взаємозв’язок витрат, обсягів виробництва та фінансових результатів; удосконалено методику аналізу витрат на виробництво в системі управління прибутковістю машинобудівного підприємства.

Проведено аналіз ефективності та доцільності використання різних методів та методик оцінки фінансового стану підприємства в кризових умовах, визначені їх  недоліки та переваги з позиції доцільності використання на різних стадіях розгортання кризи. Проведено аналіз діючих традиційних методик оцінки фінансового стану підприємств та оцінка можливостей використання кількісних методів аналізу для удосконалення методик оцінки фінансового стану підприємств в умовах кризи. Оцінено можливості використання кількісних методів аналізу для  удосконалення методик оцінки фінансового стану підприємств. Проведено трансформацію методик оцінки фінансового стану підприємств з метою можливого використання їх у кризових ситуаціях з урахуванням суспільних потреб на вимог підтримки належної якості та ефективності виробництва. Удосконалено зазначені методики з метою можливого використання їх у кризових ситуаціях; удосконалено методику для обліку динаміки, суспільних потреб та належного виробництва.

Обґрунтовано методологічні підходи до підготовки проекту методики розрахунку характеристик надійності оцінювання показників за результатами державного статистичного спостереження “Зміни цін (тарифів) на споживчі товари (послуги)” (за 1 етапом). Отримані результати показують, що ігнорування невизначеності, яка властива початковим даним, може приводити до помилкових висновків про зміни в стані аналізованої економічної системи через зниження надійності отриманих результатів. Обгрунтовано, що на величину підсумкового інтервалу невизначеності типу В можуть впливати наступні фактори, пов’язані із процесом організації обчислень: порядок співмножників у кожному з доданків, що входять у той або інший тип індексу; наявність або відсутність змін, що відбулися в досліджуваній системі за аналізований проміжок часу; кількість додатків, що враховують при визначенні кожного з типів індексів. Отримані результати дозволили припустити, що процес обчислення індексів нестійкий стосовно досліджуваних факторів. Аналіз методологічних підходів для розрахунків характеристик надійності дозволив виявити найбільш привабливі методи імпутації даних (цін) з точки зору надійності отриманих результатів: «склеювання» та хот-дек, що є найбільш коректним та правильним в розглянутих умовах. Здійснено оцінки впливу заміни параметрів вибірки та методів імпутації цін на результати розрахунків, що дозволило сформувати висновок – відносна помилка при імпутації даних корелює з помилкою індексу цін (критерій здійснення розрахунків), що підтверджує коректність і правильність використання запропонованих методів імпутації даних (цін), тому доцільно здійснювати розрахунки визначених характеристик надійності цін у межах кожного місяця. Основний висновок за даними динаміки змін основних показників надійності: коефіцієнта варіації, стандартної похибки вибірки та граничної похибки вибірки при застосуванні імпутації даних (цін) за методами згідно та зміни параметрів вибірки на невеликих обсягах змін, відсоток змін показників знаходиться у межах заданих інтервалів є приємним для подальшого застосування означених методів імпутації даних (цін) та зміни параметрів вибірки (критерій здійснення розрахунків).

Отримані результати показують, що ігнорування невизначеності, яка властива початковим даним,  може приводити до помилкових висновків про зміни в стані аналізованої економічної системи через зниження надійності отриманих результатів. Проведені докладні розрахунки з застосуванням трьох різних методів імпутації підтверджують гіпотезу про покращення характеристик надійності вибіркових даних із збільшенням кількості імпутованих даних. Це пояснюється ефектом “розмноження даних” під час використання методу імпутації. Тобто, імпутовані дані розраховуються на базі вже існуючих елементів вибіркової сукупності, і таким чином збільшується кількість близьких одне до одного, або зовсім ідентичних елементів вибіркової сукупності. Це, звичайно покращує характеристики однорідності. Фактично замість дійсних даних, які можуть суттєво відрізнятись від більшості елементів вибіркової сукупності, ми вводимо синтетичні замінники, які за своїм значенням близькі до більшості елементів.

Визначено умови та особливості розвитку економіки країни та забезпечення її конкурентоспроможності, оцінено ефективність банківської системи та її вплив на розвиток економіки, визначені критерії оцінки ефективності, включаючи ендогенну та екзогенну ефективність, пов’язану з розвитком та конкурентоспроможністю, проаналізовано політику НБУ в контексті її впливу на економічний розвиток країни, обґрунтовано роль інновацій в підвищенні конкурентоспроможності банківської системи та економіки.

Запропоновано науково-методичний підхід до оцінки рівня розвитку банківської системи, який дозволяє враховувати системно-синергетичні ефекти, що виникають у результаті дії ендогенних та екзогенних факторів підвищення її ефективності, пов’язаної з розвитком та конкурентоспроможністю економіки країни; розроблено рекомендації щодо створення інноваційних кластерів в банківській системі для підвищення конкурентоспроможності економіки. За допомогою двох економетричних технік (побудова векторної моделі коригування помилки та авторегресійної моделі з розподіленим лагом) виявлено наявність довгострокового та короткострокового зв’язку та його напрямок між міжнародними резервами та факторами, що визначають їх динаміку. Основними факторами, що зменшують резерви у довгостроковому періоді, визначено зростання схильності до імпорту, зростання попиту на гроші та розміру короткострокового боргу за залишковим терміном погашення, тоді як збільшують резерви зростання обсягів ВВП та чистий приплив прямих іноземних інвестицій.

Результати досліджень були опубліковані у 1 монографії, 5 статтях та оприлюднені на 3 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, впроваджено в навчальний процес Інституту банківських технологій та бізнесу ДВНЗ «Університет банківської справи» при викладанні дисциплін: «Фінансовий менеджмент у банку», «Грошово-кредитні системи зарубіжних країн», «Економічна теорія», «Платіжні системи», «Інформаційні технології в управлінні банківською діяльністю» (акт від 01.12.2015 р.).

Виявлено сутнісні риси грошей як  соціально-культурного феномену. Доведено, що, унаслідок здійсненого в модерну добу «звільнення від цінностей» методологічним принципом науково-прикладних дисциплін економічного напряму стало ставлення до людської особистості як до об’єкта маніпуляцій, культивації нездорових потреб, стимуляції гірших сторін людської природи. Ця загроза зростає в постмодерну добу, змушуючи представників економічної думки вдаватися у пошуках втраченого смислу до політичної та моральної філософії. Проте, попри спроби узгодити принципи морального та економічного вибору, у сучасному економічному мисленні залишається чинним переконання в тому, що економічна ефективність та морально-етичні засади людського життя взаємно виключають одно одне, що створює реальну загрозу «розмивання» моральних норм інструментальною раціональністю економічних механізмів, які формуються в процесі ринкової трансформації України. В економічно розвинених країнах Заходу окреслені небезпеки до певної міри врівноважувалися протестантською трудовою етикою та механізмами громадянського суспільства. В сучасній Україні, паралельно з розбудовою національної державності, відбулося «десантування» ринково-грошових відносин у суспільство, не підготовлене до цього ні морально, ні політично, ні в культурно-історичному аспекті. Тому ринкова трансформація гостро зачіпає не лише господарський лад, але й фундаментальні основи життєвого світу української людини, вимагаючи відповідей на світоглядні проблеми, пов’язані з новою роллю грошей, грошових відносин, їх експансією в усі сфери соціального життя.

Розроблено рекомендації щодо формування соціальної відповідальності при підготовці майбутніх фахівців банківської системи України. Проведено ІХ Міжнародні філософсько-економічні читання. Опубліковано збірник наукових статей обсягом 22,41 др. арк., 13 наукових статей з теми НДР. Матеріали дослідження апробовані на 11-х наукових конференціях та круглих столах (з них 1 організований виконавцями теми). Результати дослідження впроваджено у навчальний процес при викладанні дисциплін «Філософія», «Правова та політична культура», «Історія українського суспільства», «Фінансове право», «Європейські студії». Захищено 1 дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук.

Одержаний науковий результат – методичні та практичні рекомендації щодо узагальнення, використання та формалізації підходів до оптимізації стратегічного розвитку банківського сектору регіону у контексті забезпечення фінансової стабільності; математичні моделі діагностики проблемних ситуацій у діяльності банківського для ідентифікації та визначення пріоритетних напрямів забезпечення фінансової стабільності.

Виявлено викривлення державної економічно-фінансової політики, що негативно впливає на стан національної економіки, внаслідок заміщення впливу традиційних фіскальних механізмів на інші; визначено основні тенденції зміни узагальнюючих показників діяльності банків України та проведено адаптивний аналіз кредитно-інвестиційної діяльності банків в Харківському регіоні України, екoнoмікo-математичне мoделювання діагностики проблемних ситуацій у діяльності банківського сектору з метою ідентифікації та визначення пріоритетних напрямів забезпечення фінансової стабільності, у т.ч. залежнoстi oбсягу прoстрoченoї забoргoванoстi вiд макрoекoнoмiчних пoказникiв та пoказникiв банкiвськoї дiяльнoстi в регіоні; запропоновано підхід до прогнозування банківських криз, із використанням індексу вразливості банківського сектору для забезпечення оперативних дій по зменшенню кризових наслідків, а також визначені ліміти індексів вразливості для шокової ситуації з розрізі м’якого та жорсткого типів кризи. Розроблено методичний підхід до оцінки частки прoстрoченoї забoргoванoстi, який визначає параметри впливу факторів на кредитну діяльність вітчизняних банків, що, на відміну від існуючих підходів, дозволяє обґрунтувати результативність її реалізації за рахунок виокремлення фінансових показників. Запропоновано методичні підходи до прогнозування фінансових показників діяльності банку на основі розрахунку витрат, що сприятиме удосконаленню процесу прогнозування і планування діяльності банку в умовах його стратегічного розвитку. Реалізовано системний підхід при удосконаленні механізму управління стратегічним розвитком банку за рахунок обґрунтування науково-методичних положень формування його континуальної підсистеми у складі оптимальних фінансових показників діяльності банку, орієнтирів стратегічного розвитку, методів аналізу, планування і прогнозування та інструментів реалізації цільових проектів та принципів і правил їх застосування для забезпечення досягнення стратегічних цілей та завдань розвитку банку. Визначено механізм управління стратегічним розвитком банку шляхом обґрунтування принципів оптимальності, компетентності і зворотного зв’язку, на які мають спиратися ключові функції фінансового планування і прогнозування діяльності банку, що дозволить забезпечити ефективність досягнення визначених цілей його стратегічного розвитку.

Методичні та практичні рекомендації щодо узагальнення, використання та формалізації підходів оптимізації стратегічного розвитку банківського сектору регіону у контексті забезпечення фінансової стабільності можуть бути використані як працівниками НБУ (застосування сучасних методів математичного моделювання діагностики проблемних ситуацій у діяльності банківського сектору з метою ідентифікації та визначення пріоритетних напрямів забезпечення фінансової стабільності), так і провідними науковцями, коло наукових інтересів є в межах проаналізованих в науковій роботі питань.  За результатами дослідження опубліковано 2 монографії, 10  наукових статей, з них 3, що входить до наукометричних баз, 4 у закордонних наукових виданнях, та 2 тези доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях. Результати використано при підготовці 5 магістерських робіт. За тематикою НДР захищено 2 кандидатські та 1 докторську дисертації.

Одержаний науковий результат: проаналізовано обліково-аналітичне забезпечення інформаційної системи інституційних суб’єктів фінансової системи, проведено аналіз організації та методології контролю за повнотою і достовірністю фінансових звітів і балансів інституційних суб’єктів фінансової системи. Досліджено актуальні питання методики та практики аудиту, визначено роль банківського аудиту в підвищенні ефективності діяльності банків. Вивчено проблеми підготовки облікових кадрів в Україні та окреслено можливі шляхи вирішення на рівні вищих навчальних закладів та України в цілому. Розглянуті проблеми розвитку спеціальності «Облік і аудит» та проблеми, що виникають з перейменуванням спеціальності на «Облік та оподаткування».

Сформовано теоретичну основу для організації обліку, аналізу, контролю  в сучасних умовах функціонування суб’єктів господарювання. Розроблено теоретичні, методологічні і організаційні засади формування системи бухгалтерського обліку, аналізу і контролю як інформаційного забезпечення управління суб’єктами господарювання України в умовах виходу з економічної кризи на основі розробки наукової концепції, методичного інструментарію при переході до нової парадигми її розвитку в умовах інформатизації суспільства. Удосконалено методику оцінки та відображення у фінансовій звітності клієнтської бази як нематеріального активу суб’єкта господарювання.

Результати роботи впроваджено у навчальному процесі, зокрема, при викладанні курсів «Управлінські інформаційні системи в обліку, аналізі та аудиті», «Внутрішній аудит у банку», «Організація бухгалтерського обліку», «Організація обліку в банку», «Бухгалтерський облік в управлінні підприємством», «Організація і методика аудиту», «Стратегічний аналіз», «Управлінський облік», «Економічний аналіз». За результатами дослідження підготовлено та опубліковано 2 монографії, 3 навчальні посібники, 7 наукових статей та 5 тез доповідей.

Обґрунтовано теоретико-методологічні засади глобальних трансформацій в економічній сфері та імперативи економічного розвитку в умовах глобалізації, а також науково-освітні вимоги глобалізації та їх вплив на розвиток економічної науки, удосконалення понятійно-категоріального апарату на макро- та мікроекономічному рівнях. Досліджено специфіку та механізми функціонування сучасної глобальної економічної системи, проблеми виникнення глобальних економічних криз та їх вплив на функціонування національної економіки. Розвинуто дослідження функціонування національних банківських систем в умовах глобалізації та визначено асиметрії у їх функціонуванні в умовах глобалізації.

Вперше на засадах системного, еволюційного та інституціонального підходів досліджено закономірності сучасних глобальних трансформацій та форми їх впливу на функціонування економічної системи. Дістало подальший розвиток: 1) обґрунтування теоретичних засад формування успішних моделей національної економічної політики в умовах глобалізації; 2) обґрунтування векторів розвитку економічної науки в умовах глобалізації та науково-освітні імперативи економічної глобалізації на основі розвитку категоріального апарату економічної науки з урахуванням вимог глобалізації; 3) дослідження особливостей функціонування глобальної економічної системи та проблем циклічності економічного розвитку, визначення впливу глобальних економічних криз на функціонування національної економіки; 4) дослідження асиметрії розвитку національних банківських систем в умовах глобалізації та обґрунтування пріоритетних напрямів наближення розвитку національної банківської системи до рівня розвитку банківських систем розвинутих країн.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес при викладанні дисципліни «Глобальна економіка». За результатами дослідження у 2016 р. опубліковано 1 монографія, 1 підручник, 4 наукові статті, 8 тез доповідей.

Розроблені у НДР положення мають форму, придатну для подальшого застосування суб’єктами господарювання у процесі проведення вартісної оцінки клієнтської бази та оцінки клієнтської бази на основі якісних показників. Основні методичні рекомендації, висвітлені у НДР апробовані у роботі: ПАТ «ОКСІ БАНК» (рекомендації щодо прогнозу тривалості взаємовідносин з клієнтами на основі показників утримання клієнтів, Відділення №1 ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» (рекомендації щодо оцінки клієнтської бази банку на основі нефінансових показників, Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Львові (рекомендації щодо аналізу поточного стану клієнтської бази банку, Львівській філії АТ «Райффайзен банк Аваль» (рекомендації щодо розрахунку вартості клієнтської бази як нематеріального активу банку.

Узагальнено теоретичні напрацювання вітчизняних і закордонних науковців щодо поняття «якість облікової інформації»; досліджено теоретико-методичні засади оцінки якості облікової інформації, зокрема, розроблена система цілей та завдань оцінки якості облікової інформації, запропонована система показників та критерії оцінки якості облікової інформації. Розроблені практичні рекомендації щодо визначення критеріїв, побудови інструментарію оцінки облікової інформації з метою обґрунтування управлінських рішень.

Досліджено актуальні проблеми розбудови правової держави та формування громадянського суспільства в Україні, вивчені теоретичні та практичні питання правового регулювання банківської діяльності в Україні. Проаналізовано проблему забезпечення балансу загальнодержавних та регіональних інтересів у процесі адміністративного реформування України. Надано рекомендації щодо удосконалення правового регулювання участі України у міжнародних інтеграційних об’єднаннях, розв’язання проблеми забезпечення національної безпеки України в сучасних суспільно-політичних та соціально-економічних умовах. Досліджено проблему мовної політики в Україні як складової протидії зовнішнім інформаційним загрозам та об’єднавчого чинника національного відродження.

Досліджено теоретичні та прикладні основи модернізаційних перетворень економіки регіонів, методичні засади оцінки модернізаційного потенціалу економіки регіонів. Надано характеристику та проаналізовано особливості модернізації економіки регіонів України. Розкрито організаційно-економічний механізм управління процесами модернізації економіки регіонів. Обґрунтовано пріоритети та перспективи переорієнтації моделі економічного розвитку країни та її регіонів.

У роботі вперше: дано наукове трактування поняття «ступінь необхідної модернізації економіки регіону» та розроблено інструментарій його оцінки, який базується на розрахунку коефіцієнта необхідної модернізації економіки регіону, що дозволяє визначити структуру і масштаб необхідних модернізаційних перетворень у конкретних сферах регіону для досягнення ним рівня розвинених країн; здійснено обґрунтування рівнів трансформації регіональних соціально-економічних систем у просторово-часовому вимірі з урахуванням модернізаційних процесів у них, що базується на оцінці величини невідповідностей регіональних, загальнонаціональних і загальносвітових трендів розвитку; визначенні ключових компетенцій регіону; розроблено формалізовану модель варіантів модернізації економіки регіону на основі триєдності мережевої, полікластерної структур і структури на базі територіально-виробничих комплексів і транснаціональних компаній, що сприятиме перетворенню регіону в суб’єкт глобальних відносин та його переходу до нової моделі національної економіки з інноваційним типом економічного розвитку. Удосконалено теоретичні положення щодо економічної природи модернізації як процесу формування сучасної моделі економіки на основі інноваційних перетворень, орієнтованих на якісні зміни в суспільстві відповідно до нової системи інтересів, цінностей і пріоритетів, та запропоновано авторську систематизацію розроблених класифікацій альтернативних шляхів здійснення модернізації; методичні підходи до комплексної оцінки модернізаційного потенціалу економіки регіонів; наукові підходи до розробки регулятивного інструментарію (інстутиційного, інфраструктурного, фінансового, інвестиційного, ідеологічного характеру) проведення неоіндустріалізації в контексті вирішення завдання нарощування ресурсів модернізаційного потенціалу регіону; організаційний механізм реалізації стратегії модернізації економіки регіону з урахуванням вектора здійснення процесів модернізації та визначенням конкретних взаємоузгоджених дій, що дозволяє обґрунтувати вибір засобів, форм і методів управлінського впливу регіональних органів влади на соціально-економічні процеси. Дістали подальшого розвитку: підходи до розробки стратегії модернізації економіки регіону та створення багаторівневої системи планування регіонального розвитку; напрями активізації взаємодії влади і бізнесу з урахуванням базових моделей їх взаємозв’язку; наукове обґрунтування системи заходів підтримки реалізації покрокового сценарію розвитку інноваційного бізнесу регіонів та доцільності застосування інструментарію дорожніх карт як однієї з форм стратегічного аналізу й планування.

Основні положення науково-дослідної роботи можуть бути використані у процесі розробки стратегії розвитку регіонів України. Захищена 1 докторська дисертація.

 

Одержаний науковий результат – теоретичне обґрунтування нового напряму культурно-антропологічних досліджень, а саме: трансісторичного філософсько-антропологічного аналізу локалізованих культурних форм і спільнот у світі праці.

Запропонована філософсько-антропологічна концептуалізація корпоративної культури як культурного формоутворення на перетині світу праці і життєвого світу. Обґрунтована методологічна значущість розрізнення між різними рівнями репрезентацій корпоративної культури. Розкрита амбівалентність функціонального потенціалу корпоративної культури та її антропопрактик у площині активної креативної та пасивно-примусової праці. Встановлена відмінність між відкритим і закритим способом  існування корпоративної культури. Доведено, що у відкритій корпоративній культурі додається її капсулоподібність, а мімітична раціональність доповнюється комунікативною. Обґрунтована необхідність встановлення меж вторгнення корпоративної культури в життя людини, показано, що репресивна корпоративна культура криє у собі небезпеки перетворення індивіда на одновимірну людину, основними чеснотами якої стають комфортність, слухняність та підкорення. У результаті дослідження було доведено, що в умовах постіндустріального суспільства виникає нова система цінностей і людина перестає бути «мірою всіх речей». У рамках корпоративної культури стає можливим подолання духовної кризи, оскільки вона демонструє здатність до трансформації і конвергенції з гуманними формами культури, що сприяє формуванню нового суб’єкта комунікативного простору корпорації.

Філософсько-антропологічний аналіз корпоративної культури дозволяє розкрити її морально-етичну складову, виявити вплив на суспільне життя і на способи самореалізації людини, показати внутрішній зв’язок плюралізованих корпоративних культур з розвитком культури демократії, яка, не обмежуючи її розвиток зовні, легітимує плюрально репрезентацію корпоративної культури. Розвиток корпоративної культури є однією з умов успішної демократизації та євроінтеграції України.

Здійснено науково-практичне обґрунтування ключових чинників забезпечення конкурентоспроможності регіону з огляду на комплексний аналіз пріоритетів у стратегії його соціально-економічного розвитку. Узагальнено та обґрунтовано теоретичні і методологічні засади, розроблено практичні рекомендації щодо підвищення соціально-економічної ефективності розвитку регіону.

Досліджено етимологію поняття “соціально-економічна ефективність” та її сутність, опрацьовано інституційний підхід до аналізу соціально-економічної ефективності, розглянуто регіональні аспекти її дослідження. Розвинуто інструментарій здійснення регіональної політики, зокрема: державні закупівлі, регулювання процесів ціноутворення в регіонах; преміювання за підвищення регіональної зайнятості; оптимізація міграційних процесів; регіональний економічний аудит для створення вільних економічних зон; надання фінансових стимулів (інвестиційних грантів, позик під низький відсоток, звільнення від сплати податків, орендної плати тощо) тим підприємствам, які інвестують у наукомісткі виробництва, депресивні регіони або мінімізують проблеми, пов’язані з безробіттям; заохочення інвестицій в інфраструктуру, розвиток мережі доріг, поліпшення побутових умов життя в депресивних регіонах. Розкрито сутність і визначено фактори впливу на формування модернізаційного та інноваційного потенціалів економіки регіонів. Сформульовано сутність і визначено основні напрями розвитку інституційного середовища, яке є ключовим фактором, що впливає на соціально-економічний розвиток регіону. Досліджено проблеми бюджетного регулювання соціально-економічного розвитку регіону. Проаналізовано економіко-математичну модель, яка описує основні результати взаємодії всіх суб’єктів у категоріях «витрати – випуск» щодо стимулювання інвестицій у прогресивні структурні зрушення регіону, підґрунтям якої є схема взаємодії основних суб’єктів економіки регіону для концентрації зусиль щодо активізації інвестиційної та інноваційної діяльності, створення ефективної інвестиційної інфраструктури. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення системи соціального інвестування як підґрунтя забезпечення ефективності соціально-економічного розвитку регіону.

Робота виконувалась відповідно до угоди про співпрацю Університету з обласною державною адміністрацією Черкаської області. Основні положення науково-дослідної роботи прийняті до впровадження обласною державною адміністрацією Черкаської області. За результатами дослідження підготовлено та опубліковано 1 монографію.

Одержаний науковий результат – методичні і практичні рекомендації щодо удосконалення управління залученими ресурсами банку. Уточнено теоретичні засади управління залученими ресурсами банку та розроблено практичні рекомендації щодо оцінки ефективності та організації процесу управління залученими ресурсами банку. Запропоновані науково-методичні розробки дадуть змогу науковцям та фахівцям в галузі банківської справи забезпечити вирішення низки проблем, пов’язаних з оцінкою ефективності та організацією управління залученими ресурсами банку на основі регресійних моделей та формування цінових стратегій банку на ринку фінансових ресурсів. Дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій пропонується авторський підхід до наукового вирішення питань управління залученими ресурсами банку. Запропоновано теоретичні положення та методичні підходи поглиблюють і розширюють проблематику досліджень управління залученими ресурсами та можуть бути використані для удосконалення процесу управління та формування цінової стратегії банку на ринку фінансових ресурсів.

Методичний підхід до оцінки ефективності управління залученими ресурсами банку на основі узагальнюючого таксономічного показника використовується у практичній діяльності Північно-Східного комерційного макрорегіону ПАТ «Укрсоцбанк» (довідка №03.401-236-10 від 06.0.2015 р.); методичний підхід до формування цінової стратегії банку на ринку фінансових ресурсів на основі прогнозних мультиплікативних моделей ARIMA впроваджено у практичну діяльність філії – Харківського обласного управління Державного ощадного банку України (довідка №56/05-131/8 від 18.03.2014 р.); рекомендації щодо класифікації банків за розміром та структурою залучених ресурсів та запропонований розрахунок показника динаміки та структури залучених ресурсів були використані Науково-дослідним центром індустріальних проблем розвитку НАН України при розробці механізмів реалізації Стратегії сталого розвитку Харківської області до 2020 року (довідка №05-1-38 від 21.12.2013 р.).

 

Одержаний науковий результат – теоретико-методологічні положення та методичні підходи до удосконалення фінансового менеджменту у фінансово-господарській діяльності вітчизняних підприємств. Набули подальшого розвитку: систематизація методів управління та оцінки фінансових ресурсів підприємства, яка на відміну від існуючих включає в себе переваги кожного з них, що дає можливість підвищити оперативність прийняття управлінських рішень для максимізації добробуту власників підприємства; методичний підхід щодо оптимізації організаційного забезпечення фінансової системи, що дає змогу зменшити ентропію фінансових потоків та підвищити ефективність функціонування фінансової системи підприємства; підхід до ідентифікації пріоритетності мети підприємства, що сприятиме більш чіткому визначенню стратегічних орієнтирів діяльності та досягненню результативності суб’єктів господарювання; методичний підхід до експрес-аналізу надійності підприємства, який базується на використанні статистичної моделі, побудованої методом розпізнавання образів, дозволяє прогнозувати надійність підприємства за показниками фінансового стану, розподіленими за законом розподілу, відмінним від нормального.

Основні положення науково-дослідної роботи використовуються в навчальному процесі Університету банківської справи при викладанні дисциплін «Фінансовий менеджмент», «Фінансовий аналіз» та «Управління фінансовою стабільністю суб’єктів господарювання»; обговорені на круглому столі, який проводився в Харківському інституті Університету банківської справи за участю фахівців ТОВ «Нью Системс АМ» (протокол від 25 червня 2014 року № 11, протокол № 4 від 30.11.2015 року). За результатами НДР підготовлено та опубліковано 3 навчальні посібники, 15 статей та 7 тез доповідей.

У роботі узагальнено теоретичні підходи та розроблено практичні рекомендації щодо трансформації джерел фінансового забезпечення розвитку підприємств, пошуку альтернативних джерел та інноваційних інструментів фінансування їх діяльності.

Удосконалено класифікацію форм фінансового забезпечення, що на відміну існуючих, додатково включає виокремлення таких його форм, як класичних та новітніх. Такий підхід до класифікації дає змогу виявити резерви у фінансовому забезпеченні та знизити ризик невизначеності при прийняті управлінських рішень щодо застосування новітніх форм фінансового забезпечення. Систематизацію джерел фінансового забезпечення розвитку підприємства доповнено поділом на основні та додаткові, в рамках останньої класифікаційної властивості джерела згруповані за ознакою альтернативності та надзвичайності. Запропонована систематизація дає змогу упорядкувати  множину джерел фінансового забезпечення та врахувати специфіку діяльності окремого підприємства при розробці заходів щодо продуктивного фінансування забезпечення його розвитку. Удосконалено типологію методів фінансового забезпечення з виділенням: емісійного, позикового, авансового, реінвестиційного, продуктивного, компенсаційного та трансфертного, що дало можливість розглянути представлені методи у контексті видів та джерел надходжень фінансових ресурсів, що сприятиме організації процесу забезпечення розвитку підприємства фінансовими ресурсами більш результативно та з мінімальними втратами часу. Удосконалено склад принципів фінансового забезпечення, дотримання яких дозволяє комплексно обирати форми, методи та джерела фінансового забезпечення розвитку підприємства. Удосконалено трактування корпоративного страхування, як складову ризик-менеджменту підприємства, що представляє собою систему економічних відносин між страховою компанією та страхувальником (підприємством) за яких останній сплатою страхових премій забезпечує собі фінансування ймовірних збитків внаслідок реалізації ризиків його виробничо-господарської діяльності шляхом одержання від страховика страхового відшкодування чи компенсації шкоди завданої майну чи здоров’ю третіх осіб. Набули подальшого розвитку: етапізація процесу організації страхового захисту підприємства шляхом проведення корпоративного страхування, які відрізняються від класичних процедур залученням фахівців страховика (сюрвеєрів, оцінювачів) до складання карти ризиків підприємства, розробки програми страхового захисту та індивідуальних програм корпоративного страхування підприємства, що дозволить оптимізувати його витрати та забезпечити умови до стійкого розвитку; підходи до пошуку альтернативних джерел фінансування діяльності підприємств, а саме венчурного та різних видів мезонін капіталу, що дозволило сформувати рекомендації для вітчизняних підприємств у частині диверсифікації джерел їх фінансового забезпечення та вибору нетрадиційних каналів залучення капіталу для активізації інвестиційної та інноваційної діяльності; визначення ролі страхування в сучасних умовах, що на відміну від традиційної – компенсації збитків та нагромадження капіталу, розглядається як обов’язкова умова для залучення іншого джерела фінансування діяльності підприємства (кредиту, лізингу тощо).

Основні положення науково-дослідної роботи використовуються в навчальному процесі Черкаського навчально-наукового інституту ДВНЗ «Університет банківської справи» при викладанні дисциплін «Фінанси», «Страхові послуги», «Фінанси підприємств», «Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва» (довідка №152 від 15.12.2015 року). Рекомендовано використовувати факторинг, лізинг, селенг та лізбек як альтернативне джерело фінансування розвитку підприємства, а механізми корпоративного страхування діяльності підприємства прийнято до впровадження ТОВ «Черкаси ТРАНСБУД» (довідка №15/10 від 08.12.2015 року). Методичний підхід щодо побудови взаємодії страховика і страхувальника при складанні карт ризику, розробки програм страхового захисту та оцінки доцільності фінансування підприємством ризику можливих втрат впроваджено у діяльність ЧФ ПрАТ «Європейський страховий альянс» (довідка № 124 від 10.12.2015 року).

На основі дослідження літературних джерел та нормативної бази виділено проблемні питання в сфері управління нефінансовими установами; визначено особливості моделі бухгалтерського обліку та риси, яким відповідає система обліку в Україні; встановлено проблеми гармонізації ведення бухгалтерського обліку за національними та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

Досліджено теоретичні засади розвитку ринкової економіки; з’ясовано етапи еволюції теорії ринкової економіки і основні риси сучасних економічних  систем; визначено основні напрями сучасної економічної (неокласичної) теорії; охарактеризовано інституційні передумови зміни економічної системи в України; проаналізовано світовий досвід державного регулювання економіки; виявлені перспективи розвитку вітчизняної економіки на основі оцінки рівня економічної безпеки. Досліджено фіктивне підприємництво як актуальну проблему фінансового контролю в Україні. Окреслено інституційні реформи економік постсоціалістичних країн і особливості їх перехідних періодів. Уточнено особливості економічної структури економічно розвинених країн. Запропоновано застосовувати комплексний підхід до оцінки регіональних загроз. Запропоновано перелік основних показників регіональної безпеки в економічній сфері та визначені їх критичні порогові значення. Вперше запропоновано концептуальні підходи щодо визначення економічної ефективності інвестиційних процесів в економіці України; дістали подальшого розвитку пропозиції щодо економічно-фінансової стратегії розвитку та проблеми трансформації економіки України в умовах ринкових перетворень; введено в науковий обіг нову категорію – «компоненти регіональної економічної безпеки»; вдосконалено перелік основних показників регіональної безпеки в економічній сфері та визначено їх критичні порогові значення. На основі отриманих результатів підготовлено колективну монографію.

 

Вдосконалено наукові підходи до аналізу дослідження предмета економічної теорії на основі використання історичної, аналітичної та світоглядної компоненти. Запропоновано критерії визначення наукових економічних шкіл в Україні, проведено класифікацію цих шкіл та проаналізовано їх наукові позиції стосовно предмету, структури і логіки побудови курсу економічної теорії. Вдосконалено: підхід до аналізу досліджень різних економічних шкіл з визначенням історичної, аналітичної, світоглядної компоненти щодо предмета економічної теорії. Вперше здійснено систематизацію поняттєво-категоріального апарату на рівні монетарної економіки та монетарної політики. Уточнено основні чинники визначення рівноважного валютного курсу. Вдосконалено:  логіку побудови теорії монетарної економіки, яка передбачає: 1) з’ясування функцій і ролі грошей в сучасній економіці; 2) розгляд моделей попиту і пропозиції грошей та чинників їх впливу; 3) характеристику валютного ринку та міжнародних систем валютних курсів. Вперше: проведено спробу класифікації знарядь монетарної політики за прямими адміністративними та ринковими критеріями. Вдосконалено систему заходів впливу монетарної політики на грошовий обіг і основні макроекономічні показники з метою контролю і регулювання пропозиції грошей. Досліджено традиції української економічної школи у формуванні монетарної економіки з урахуванням її інституціональних засад. Вдосконалено методологічні підходи до формування монетарної політики НБУ. Вперше визначаються етапи розвитку фондової біржі в Україні та проводиться їх класифікація за принципами використання основних законодавчих та нормативних актів. Вдосконалено  методику визначення ефективності роботи фондової біржі на основі відповідних критеріїв оцінки, які передбачають: 1) обґрунтування основних цілей розвитку фондової біржі; 2) визначення основних показників оцінки ефективності; 3) встановлення бази порівняння оцінок економічної ефективності..

 

Узагальнення та вдосконалення теоретичних підходів до визначення сутності фінансового посередництва, аналіз практичних засад функціонування фінансових посередників та розроблення пропозицій щодо підвищення ефективності їх діяльності. Систематизовано погляди щодо становлення та розвитку теорій фінансового посередництва. Удосконалено підходи до визначення таких понять як фінансове посередництво, фінансовий посередник, фінансовий інститут та фінансова послуга, систематизовано підходи до класифікації фінансових посередників. Удосконалено підходи до визначення ролі та місця фінансового посередництва в економічній системі, впливу розвитку фінансового посередництва на економічне зростання. Систематизовано підходи до економічної сутності ломбардів та їх ролі в соціально-економічному розвитку суспільства. Вдосконалено сутнісні ознаки фінансових посередників, що дало змогу поділити установи, що здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва на основні, допоміжні (організаційні) та інформаційно-консультаційні. Набула подальшого розвитку систематизація підходів до класифікації фінансового посередництва. Дістало подальшого розвитку дослідження ролі ломбардів стосовно стимулювання платоспроможного попиту населення, закономірностей їх розвитку, принципів та методів функціонування.

 

Визначено концептуальні засади створення системи зовнішнього незалежного контролю. Визначено системні засади методології та основи концептуальної моделі зовнішнього незалежного контролю, моделі та методи зовнішнього незалежного контролю. Визначено організаційні засади зовнішнього незалежного контролю.

Побудовано модель взаємозв’язків систем обліку, аналізу та аудиту фінансових установ, що передбачає виділення спільних об’єктів дослідження, методів дії зазначених систем на них та результатів цих дій, які повинні задовольняти різні, але, водночас, взаємопов’язані, потреби користувачів. Застосування цієї моделі для дослідження практики діяльності фінансових установ дає можливість виявити проблемні аспекти реалізації методів обліку, аналізу та аудит і внести необхідні коригування (оновлення) в них. Запропоновано методику внутрішнього обліку банків за такими напрямками: облік кредитних операцій, облік операцій кредитного характеру (факторинг, фінансовий лізинг), облік депозитних і довірчих операцій, облік доходів, витрат і фінансових результатів діяльності комерційних банків з використанням елементів трансфертного ціноутворення та операційно-вартісного підходу для визначення: ефективності роботи центрів відповідальності; прибутковості напрямів банківської діяльності, банківських продуктів, клієнтів; собівартості банківських операцій і послуг. Розроблено та науково обґрунтовано положення з удосконалення управлінської звітності банківських установ на базі показників, які вже використовуються при поданні фінансової та статистичної звітності, що дозволило підвищити якість та результативність системи управління банком. Узагальнено класифікацію методів оцінки ефективності діяльності банківських установ на основі даних фінансової звітності; у розрізі груп методів; удосконалено систему аудиту банківської діяльності шляхом систематизації об’єктів перевірки, ранжування методичних прийомів аудиту та порядку їх застосування при організації та здійсненні внутрішнього аудиту. Розроблено методику ведення бухгалтерського обліку страховою компанією, яка формалізована у вигляді методичних рекомендацій, та внесено обґрунтовані пропозиції щодо оновлення існуючих. Запропоновано методику формування фінансової звітності небанківськими фінансовими установами в розрізі окремих їх видів з врахуванням вимог Національних положень бухгалтерського обліку та Міжнародних стандартів фінансової звітності, що значно полегшує процес переходу фінансових установ на Міжнародні стандарти. Удосконалено систему аналізу звітності небанківських фінансових установ відповідно до основних напрямів пруденційного нагляду з метою підвищення достовірності оцінки фінансового стану та покращення прогнозованого управління активами небанківських фінансових установ. Розроблено методику тестування вибіркової сукупності даних небанківських фінансових установ з урахуванням взаємозв’язків для співставлення даних річної фінансової звітності з річними звітними даними небанківських фінансових установ.

 

Узагальнено та систематизовано теоретичні підходи до визначення сутності поняття «корпоративна соціальна політика». Окреслено особливості поняття «корпоративна соціальна політика» на макрорівні. Узагальнено її елементи, функції та принципи. Визначено місце корпоративної соціальної політики в системі управління організацією. Окреслено основні напрями взаємозв’язку реалізації корпоративної соціальної політики у забезпеченні ефективності діяльності та управління організацією.

 

Розроблено концептуальні підходи до дослідження соціально-економічної ефективності. Визначено соціально-гуманітарні чинники підвищення соціально-економічної ефективності. В основному проаналізовано ефективність використання трудових ресурсів і природно-ресурсного потенціалу Черкаського регіону. Проведено дослідження ефективності обліково-аналітичного забезпечення управління суб’єктами господарювання регіону, зокрема: досліджено зміст і структуру облікового-аналітичного забезпечення системи управління суб’єктами господарювання; проведено економічний аналіз на основі якого визначено напрями підвищення ефективності управління суб’єктами господарювання в Черкаський області.

Математична модель поведінки платника або однорідної групи платників податків, яка ураховує динаміку (інерцію) податкової поведінки та вплив на неї економічних та психологічних чинників.

Розроблені пропозиції з удосконалення системи наскрізної логіко-математичної підготовки фахівців фінансово-кредитних установ відповідно до розвитку новітніх математичної та логічної теорій та практичних потреб. Розроблено структуру, порядок і відношення між складовими системи логіко-математичної підготовки фахівців фінансово-кредитних установ.

Результати дослідження розвивають специфіку підготовки конкурентоспроможних фахівців для фінансово-кредитної сфери та обґрунтовується, що в основі креативності економічно активного фахівця має лежати інтелектуальна техніка, яка формується на математичних і логічних знаннях та набутих практичних навиках. До основних наукових результатів, які характеризуються елементами наукової новизни, слід віднести: 1) вперше досліджено поняття інтелектуальної техніки спеціаліста-економіста описано її основні особливості у фінансово-кредитній сфері; розглянуто інтелектуальну техніку як основу креативного мислення спеціаліста фінансово-кредитної сфери; 2) вперше обґрунтовано, що в основі креативності економічно активного фахівця має лежати інтелектуальна техніка, яка формується на математичних і логічних знаннях та набутих практичних навиках; 3) удосконалено порядок застосування експертних оцінок для аналізу узгодженості думок експертів; 4) отримав подальшого розвитку зміст поняття «креативний спеціаліст», питання класифікації підприємств; 5) узагальнено та проаналізовано досвід розвинутих зарубіжних країн, щодо підготовки спеціалістів з фінансів; 6) отримало подальшого розвитку питання безпеки та кібербезпеки у банківській системі; 7) отримав подальшого розвитку зміст компетентнісного підходу; 8) набули подальшого розвитку методологічні основи формування креативного мислення спеціалістів фінансово-кредитної сфери та впливу інформаційної освіти та професійно-комунікативних технологій на підготовки спеціалістів; 9) удосконалено поняття постіндустріального суспільства та нової економіки; поняття інтелектуальної техніки, як складової інтелектуальної культури особистості; поняття «інтелектуального менеджменту», «інтелектуальних інвестицій»; 10) набуло подальшого розвитку: зміст поняття «інтелектуальні інформаційні технології»; зміст поняття «інтелектуальна інноватика», «інтелектуальний бізнес»; теоретичні та практичних засади функціонування інновацій та інтелектуального бізнесу в Україні; 11) розвинуті поняття: «інтелектуальної техніки» як парадигма ефективного управління знаннями фахівця; «креативність як різновид інтелектуальної поведінки»; поняття «логічної культури економіста», «парадигма інформаційної освіти» як трансформації освіти в соціальний інститут, здатний надати людині різноманітні набори освітніх послуг, що дають можливість навчатися безперервно, здобуваючи вищу, післядипломну та додаткову професійну освіту; удосконалено механізми впровадження сучасних ІКТ у освітній процес у ЗВО.

Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні підходів до моделювання підготовки спеціалістів вітчизняної фінансово-кредитної сфери, подальшому розвитку методів моделювання економічних процесів; виявленні переваг та недоліків інформаційної підготовки майбутніх фахівців для фінансово-кредитної сфери; розробленні методики формування в студентів логічного інструментарію та системи практичної підготовки спеціалістів з фінансів і кредиту.

Результати дослідження впроваджуються в навчальний процес Університету банківської справи, відображені в змісті нових освітньо-професійних програм.

Результати впроваджено у навчальний процес при викладанні дисциплін «Оптимізаційні методи і моделі», «Математика для економістів» «Моделювання в управлінні персоналом», «Математичні методи в соціальній роботі», «Вища математика» та «Логіка», а також при підготовці бакалаврів та магістрів при викладанні фундаментальних математичних дисциплін та у підготовці з інформаційних технологій: «Інформаційні технології»; «Цифрова економіка»; «Математичне моделювання економічних процесів»; «Статистика».. За результатами дослідження опубліковано 1 монографію, 2 навчальні посібники, 20 статей та 24 тез доповідей на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях.

Проаналізований сучасний рівень використання математичних методів, моделей та відповідних програмних продуктів у викладанні економічних дисциплін у ЗВО. Розроблена методика і використана для аналізу результатів навчання студентів і для аналізу якості викладання навчальних дисциплін. Розроблені пропозиції щодо удосконалення математичної та комп’ютерної підготовки студентів економічного профілю у ВНЗ. Досліджений сучасний рівень використання математичних методів, моделей та відповідних програмних продуктів в економічних дослідженнях. Отримана залежність максимального значення функції прибутку двохресурсного підприємства від показників виробничої функції. Досліджена чутливість функції прибутку на зміну параметрів, що розглядаються. Економічні задачі нелінійного програмування великої розмірності перетворені в задачі меншої розмірності, які можна розв’язувати звичайними методами.

 

Наведений понятійно-категоріальний апарат в області захисту інформації, необхідний до побудови схеми транзакції в інтернет-платіжних системах. Описані засоби розрахунку, в яких виступають банківські платіжні картки. Розглянуті методи безпечної передачі даних під час інтернет-транзакції. Досліджено процес здійснення трансакцій держателем банківської картки  та загрози в інтернет-платіжних системах; проаналізовано методи автентифікації, які використовуються при здійсненні трансакцій. Виокремлена найуразливіша ланка у схемі здійснення інтрнет-транзакцій та імовірнісних загроз з боку усіх учасників транзакцій на різних етапах. Проаналізовані  кількість факторів  автентифікації в інтернет-платіжних системах, що є доцільним і достатнім для отримання достатнього рівня надійності передачі даних в інтернет – платіжних системах. Проаналізовані засоби захисту існуючих технологій безпеки, що використовуються при передачі даних в інтернет – платіжних системах Visa International та Mastercard Worldwide як емітентів платіжних карток міжнародного рівня і протоколі Kerberos  для забезпечення цілісності, конфіденційності та автентичності. Побудована  надійна система автентифікації на основі багатофакторної автентифікації в інтернет-платіжних системах з врахуванням переваг і недоліків розробок міжнародних платіжних систем Visa International MasterCard Worldwide у сфері захисту даних держателів банківських карток, які ініціюють транзакцію в інтернет-платіжних системах. Реалізоване комбінаційне хешування та його програмна архітектура. Проведена оцінка якості комбінаційного хешування автентифікаційних даних.

За результатами дослідження опубліковано 4 статті у фахових наукових виданнях та 4 тез доповідей на науково-практичних конференціях.

 

Результати дослідження обґрунтовують теоретико-методологічні засади і розроблені практичні рекомендації щодо прогнозування та вдосконалення процесів сталого розвитку економічних агентів України на основі новітніх інформаційних технологій. Розвинуто метод ефективної апроксимації залежностей однієї чи декількох змінних, представлених табличними даними, з можливістю вибору варіанту однієї із чотирьох формул (лінійний поліном, раціональний дріб, в чисельнику і в знаменнику якого є лінійні поліноми від первинних входів (формула Паде), квадратичний поліном, а також варіант з квадратичними поліномами у чисельнику та знаменнику формули Паде). До основних наукових результатів, які характеризуються елементами наукової новизни, слід віднести: 1) вперше для побудови моделі нестійких динамічних процесів та визначення їх параметрів запропоновано використовувати синергетичний підхід з удосконаленою моделлю Лоренца; 2) вперше запропоновано метод ефективної апроксимації залежностей однієї чи декількох змінних, представлених табличними даними, з можливістю вибору варіанту однієї із чотирьох формул (лінійний поліном, раціональний дріб, в чисельнику і в знаменнику якого є лінійні поліноми від первинних входів (формула Паде), квадратичний поліном, а також варіант з квадратичними поліномами у чисельнику та знаменнику формули Паде); 3) вперше отримано різницеві рівняння підвищеної точності, які дають змогу ціною незначного ускладнення розрахункових формул суттєво скоротити загальне число врахованих вузлів; 4) удосконалено методику пошуку параметрів багатовимірних масивів даних в системах інтелектуального аналізу управлінських процесів на підприємстві; 5) удосконалено процедуру апроксимації диференціальних рівнянь економічного процесу різницевими рівняннями; 6) отримав подальшого розвитку метод отримання різницевих рівнянь підвищеної точності, при моделюванні економічних процесів, дискретних у часі; 7) отримала подальшого розвитку технологія інтелектуального аналізу даних управлінських процесів з використанням синергетичного моделювання.

Основні положення досліджень використовуються у навчальному процесі при підготовці бакалаврів та магістрів для фінансово-кредитної сфери нової економіки та при викладанні прикладних дисциплін: «Економічна кібернетика», «Моделі економічної динаміки», «Інтелектуальні системи бузнес-аналізу», «Технології проектування та адміністрування баз даних та сховищ даних».

Результати дослідження обґрунтовують теоретико-методологічні засади і розроблені практичні рекомендації щодо вдосконалення ризик-орієнтованого управління ефективністю в банківському секторі на основі математичного моделювання та новітніх інформаційних технологій. Розвинуто концепцію моделювання багатопараметричних об’єктів банківської сфери методами нейромережевого моделювання процесу кластеризації. До основних наукових результатів, які характеризуються елементами наукової новизни, слід віднести: 1) вперше розвинуто теоретико-методологічні засади і розроблені практичні рекомендації щодо вдосконалення ризик-орієнтованого управління ефективністю в банківському секторі на основі математичного моделювання та новітніх інформаційних технологій; 2) вперше запропоновано методику та модель фінансової рівноваги управління комерційним банком на основі лінійного динамічного нормативу; 3) вперше застосовано концепцію моделювання багатопараметричних об’єктів банківської сфери методами нейромережевого моделювання процесу кластеризації; 4) удосконалено основні принципи синтезу інформаційно-аналітичної системи банку і її підсистем на основі системного підходу; 5) удосконалено етапи порівняльного аналізу середньостатистичних показників об’єктів  кластера із показниками філій, що не належать до нього; 6) удосконалено теоретико-методологічні засади і розроблені практичні рекомендації щодо вдосконалення ризик-орієнтованого управління ефективністю в банківському секторі на основі математичного моделювання та новітніх інформаційних технологій; 7) отримала подальшого розвитку класифікація методів оцінки багатопараметричних об’єктів; 8) отримала подальшого розвитку модель, за допомогою якої можна оцінити та оптимізувати фінансову рівновагу управління комерційним банком.

Основні положення досліджень використовуються у навчальному процесі при підготовці бакалаврів та магістрів для фінансово-кредитної сфери нової економіки та при викладанні дисциплін: «Системи управління економічними ризиками», «Інформаційна безпека», «Захист інформаційних систем».

 

Розглянуто теорію та методи рекурентного аналізу. Проведено дослідження валютного ринку FOREX за допомогою класичного кореляційного аналізу та методу крос-рекурентного аналізу. Проаналізовано основні валютні пари методом RQA, що дало змогу виділити часові характеристики кризи 2007 – 2010 років. Запропоновано для порівняння банків за рівнем їх ефективності використовувати метод DEA. Описана методологія порівняльного оцінювання дозволяє проводити ранжування об’єктів дослідження, при цьому істотне, визначне, значення має вибір структури критерію оцінки.

Проаналізовано особливості проведення транзакцій та виокремлення основних загроз в інтернет-платіжних системах. Описано понятійно-категоріальний апарат у сфері інформаційної безпеки інтернет-платіжних систем. Досліджено теоретичні положення, що обґрунтовують засади проведення транзакцій та інформаційної безпеки в інтернет-платіжних системах. Описано засоби розрахунку, в яких виступають банківські платіжні картки. Розглянуто методи безпечної передачі даних під час інтернет-транзакції. Проаналізовано інформаційні загрози та критерії захищеності інформації в інтернет-платіжних системах. Проаналізовано тенденції розвитку та інформаційні загрози у сфері електронної комерції. Визначено заходи забезпечення безпеки на програмному рівні в інтернет-платіжних системах. В основному сформовано критерії захищеності інформації та заходи забезпечення безпеки на програмному рівні в Інтернет-платіжних системах. Виокремлено найуразливіші ланки у схемі здійснення інтрнет-транзакцій та імовірнісних загроз з боку усіх учасників транзакцій на різних етапах.

 

Контакти

Начальник науково-дослідної частини

Боярко Ірина Миколаївна,

Тел:
(044) 425-96-11

Email:
boyarko@ukr.net
iboyarko@ubs.edu.ua